Page 83 - 6197
P. 83

Алгоритм розв’язання задачі (2.2) – (2.5) такий.
                                Sp  1.  Розв’язується  задача  (2.2)  –  (2.5)  з  відкинутими
                            умовами цілочисельності.
                                 Sp 2. Отриманий оптимальний розв’язок (якщо він існує)
                            перевіряється на цілочисельність. Якщо всі змінні задачі (2.2)
                            – (2.5) цілі числа, то  кінець алгоритму. У тому випадку, коли
                            хоча би одна із змінних не ціле число переходять до третього
                            кроку.
                                Sp  3.  До  обмежень  початкової  задачі  долучаються  нове
                            обмеження, яке має такі властивості:
                                 отриманий не цілочисловий план не задовольняє такому
                              новому обмеженню;
                                 будь-який    цілочисловий     план    йому    задовольняє
                              (рис.2.1).
                                Sp 4. Розв’язується задача лінійного програмування одним
                            із  симплекс-методів  з  розширеною  системою  обмежень,  яка
                            включає  нове додаткове обмеження, що отримане на кроці Sp
                            3.  Процес  обчислень  циклічно  повторюється  до  отримання
                            цілочислового розв’язку задачі (2.2) – (2.5).
                                Допустимо, що розв’язана задача (2.2) – (2.5), у якій знята
                            умова  цілочисельності.  Розглянемо  i -тий  рядок  кінцевої
                            симплекс-таблиці, якій відповідає неціле значення   базисної
                                                                                   i
                            змінної  x  Безпосередньо із симплекс-таблиці маємо
                                      i
                                                      i 
                                                     x     a x  
                                                             ij
                                                               j
                                                                   i
                                                         j T
                                Використовуючи  останнє  рівняння,  виразимо  змінну x
                                                                                            i
                            через небазисні змінні  x :
                                                      j
                                                          i 
                                                     x       a x ,                    (2.9)
                                                      i          ij  j
                                                             j T
                            де  T   -  множина  індексів  j ,  які  відповідають  небазисним
                            змінним.



                                                           83
   78   79   80   81   82   83   84   85   86   87   88