Page 181 - 6194
P. 181

кольоровий  фон  ведучого  фактору  -  кольорової  штриховки,
                            яка відповідає іншому фактору.
                                   Вік  рельєфу  найкраще  передавати  інтенсивністю
                            кольорових  тонів.  Крім  того,  наносяться  генетичні  та  вікові
                            індекси.
                                   При чорно-білому оформленні геоморфологічних карт
                            використовують       різноманітні     штрихові,     лінійні    та
                            позамасштабні  знаки.  При  складанні  карти  необхідно
                            пам’ятати,  щоб  багата  за  змістом,  вона  була  б  наочною  та
                            легко читаною.
                                   На  синтетичних  картах,  як  вказує  А.І.  Спиридонов,
                            виділяють  морфологічні  комплекси  (типи  рельєфу),  які
                            являють  собою  природне  угрупування  форм,  об’єднаних
                            загальними  ознаками:  зовнішньою  формою,  геологічною
                            будовою, походженням та розвитком. Найчастіше на крупно-
                            та   середньомасштабних       картах    кольоровими      знаками
                            відображають  вулканічні  утворення  і  екзогенезис  рельєфу  в
                            зв’язку з їх морфологією, а інтенсивністю кольорового фону -
                            морфометричні показники (абсолютні і відносні висоти). Для
                            акумулятивних  низинних  рівнин  застосовують  зелені  та
                            голубі  тона,  для  денудаційних  підвищених  рівнин  -жовто-
                            коричневі,  для  гір  -коричневі,  та  червонуваті.  Інтенсивність
                            тону  посилюється  від  низьких  рівнин  до  підвищених  та  від
                            низьких гір до високих. Для відображення геоморфологічних
                            показників, які не ввійшли в систему кольорових позначень,
                            застосовують штриховку. Окремі форми та елементи рельєфу
                            показують значками.
                                   Ознаки,  загальні  для  декількох  комплексів  рельєфу,
                            виносять  в  заголовки  та  підзаголовки.  Іноді  умовні
                            позначення складаються у вигляді таблиці.
                                   Загальні  геоморфологічні  карти  синтетичного  та
                            аналітичного  типів  доповнюють  одна  одну.  Перші  більше
                            застосовуються  при  польових  дослідженнях,  другі  -  для
                            побудови  карт  більш  дрібного  масштабу,  ніж  масштаб
                            польової  зйомки,  для  карт-врізок,  оглядових  карт,  які
                            складаються головним чином камеральним шляхом.
                                   Одним  з  найважливіших  методів  вивчення  об’єктів  в
                            геоморфології  є  метод  побудови  розрізів.  Останні  дають
                            можливість встановити: взаємозв’язки між формами рельєфу
                            та  геологічною  будовою  району,  вік  порід,  які  складають
                            форми  рельєфу,  їх  морфометрію,  а  також визначити основні
                            фактори  рельєфоутворення.  На  основі  останніх  -  генетичні
                            типи рельєфу.
                                   Направлення  для  побудови  розрізів  вибираються
                            вхрест  простягання  основних  орографічних  елементів.  Для
                            гірських     областей    розріз    будується     в    однакових

                                                           180
   176   177   178   179   180   181   182   183