Page 176 - 6194

Розрізи складаються, розмальовуються і індексуються у
повній відповідності з геологічною картою. Всі геологічні
границі на розрізах показують одним знаком – у вигляді
суцільних тонких ліній.
Стратиграфічна колонка та її побудова
Стратиграфічна колонка являє собою графічне
зображення літологічного складу пластів, послідовність їх
залягання, товщину і вік порід в межах ділянки геологічної
карти.
Породи в колонці діляться у відповідності із виділеними
на карті стратиграфічними підрозділами. Зліва від колонки
вказується стратиграфічне положення порід (система, відділ,
ярус) і індекс; справа – товщина (м) і склад порід. В останній
графі приводяться всі більш дрібні стратиграфічні підрозділи,
які вказані на карті (серії, світи, горизонти та ін.). Масштаби
для побудови колонок, в залежності від загальної товщини
порід, можуть бути різними. Їх висота не повинна
перевищувати 40-50 см, ширина граф 1-4 см. При коливанні
товщини в колонці відображається максимальне її значення, а
цифрами вказуються крайні границі. Узгодження на колонці
зображуються прямими лініями, паралельні неузгодження –
хвилястими, а кутові – зубчастими.
В нафтогазовій практиці у зв’язку з відсутністю
суцільного відбору керну по розкритому стратиграфічному
розрізу нафтових і газових свердловин стратиграфічні
колонки будуються із врахуванням даних промислово-
геофізичних досліджень. В більшості випадків для цього
використовується стандартний каротаж.
Зіставляючи стратиграфічні колонки в межах
геологічної карти, можна прослідкувати розповсюдження
пластів у кожній окремій ділянці площі, тобто провести
кореляцію пластів. Стратиграфічна кореляція утотожнення в
порівнювальних геологічних розрізах одновікових
стратиграфічних підрозділів по їх палеонтологічних і
фізичних характеристиках. Кореляція являє собою трасування
ізохронних поверхонь по всіх розрізах, які підлягають
вивченню.
Геоморфологічні карти
Рельєф - сукупність форм земної поверхні різних за
розмірами, походженням, віком і історією розвитку, що
формуються в результаті впливу на земну поверхню постійно
взаємодіючих ендогенних та екзогенних геологічних процесів.
Тому рельєф знаходиться в стані постійного перетворення.
Ендогенні процеси відіграють при цьому ведучу роль. Вони
створюють головні нерівності земної поверхні. Останні, в
свою чергу, денудуються під дією зовнішніх сил, які, в свою

175