Page 193 - 6193

У цьому методі використовують заміряні кути на початку та у

кінці інтервалу свердловини. За цим методом ділянку кривої між

точками заміру поділяють на дві рівні частини і вважають, що

верхня її частина прямолінійна і нахилена до вертикалі під кутом

і має азимут , а нижня – також прямолінійна і нахилена до

вертикалі під кутом і має азимут . Це збалансовує розрахун-

ки кривизни і, як наслідок, згладжує (вирівнює) профіль ствола

свердловини.

Приріст глибини визначають за формулою:

∆
∆ = ∙ ( + ) . (5.58)

Приріст горизонтального зміщення визначають за форму-

лою::

∆
∆А = ∙ ( + ). (5.59)

Приріст координати на північ визначають за формулою:

∆
∆ = ∙ ( ∙ + ∙ ). (5.60)

Приріст координати на схід визначають за формулою:

∆
∆ = ∙ ( ∙ + ∙ ). (5.61)

Основна причина вищої точності балансно-тангенціального
методу полягає в тому, що при обчисленні конфігурації ствола

свердловини, яка змінює зенітний та азимутальний кути, похибки

поточного обчислення компенсуються наступним. На ділянці

194