Page 191 - 6193

ку яких необхідно знати такі три величини: зенітний кут, азиму-

тальний кут та довжину ствола свердловини.

У задачах направленого буріння для визначення координат

осі свердловини використовують різні методи, найпоширенішими

з яких є такі :

1. Тангенціальний метод.

2. Балансно-тангенціальний метод або метод тангенціальної

рівноваги.

3. Метод середнього кута.

4. Метод радіуса кривизни.

5. Метод мінімальної або найменшої кривизни.

6. Метод Меркюрі або «ртутний» метод.

Метою розрахунку є визначення глибини свердловини по

вертикалі «z», горизонтального зміщення «A» та орієнтації

свердловини на північ «y» та на схід «х» при новому положенні

ствола. Розглянемо кожний із наведених методів.

5.6.1 Тангенціальний метод

Цей метод грунтується на використанні зенітного та азиму-

тального кутів в кінці інтервалу. При цьому вважають, що кінці і

ділянки ствола повинні бути дотичними лініями стосовно

напрямів, які задаються кутами останнього та передостаннього

замірів. Проте, на будь-якій ділянці викривлення реальний

профіль свердловини не вписується у ці припущення і не

192