Page 30 - 6191

M   t;0  f 1   t ;
P   t;0  f 2   t ;
T   t;0  f 3   t ; (3.2)
M   tL;   1   t ;
P   tL;   2   t ;
T   tL;   3   t ,
де M - масовий розхід газу; P - тиск; T - температура.
Поставлена задача дуже складна в реалізації, так як
система включає нелінійні диференційні рівняння. Тому для
практичних розрахунків необхідно шукати шляхи спрощення
математичної моделі. Система рівнянь суттєво спрощується
для умов стаціонарної течії газу.
Граничні умови в цьому випадку приводяться до
вигляду
M   Mt ;0   MtL;   const;
P   Pt ;0 н ;
T   Tt ;0 н ; (3.3)
P   PtL;  к ;
T   TtL;  к .
Таким чином, для визначення коефіцієнта
гідравлічного опору  із системи необхідно здійснити виміри
витрати газу в будь-якому перерізі газопроводу (на початку
або в кінці), а також заміри температур і тисків на початку і в
кінці досліджуваної ділянки.
Із системи для фактичного значення коефіцієнта
гідравлічного опору  можна отримати розрахункову
f
формулу у вигляді
2
P  Р 2  dS 2
  n k . (3.4)
f
z cep RT cep LM 2

3.2 Методичні рекомендації щодо виконання роботи

Вихідні дані для проведення лабораторної роботи:
- зовнішній діаметр газопроводу D, мм;
- товщина стінки трубопроводу  , мм;
28