Page 95 - 6189

7. ОЦІНКА НАФТОГАЗОНОСНОСТІ ПЛАСТІВ-
КОЛЕКТОРІВ З ВИКОРИСТАННЯМ
АВТОМАТИЗОВАНИХ СИСТЕМ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ

Виділені в розрізі колектори розділяють на продуктивні
(нафтоносні, газоносні, нафтогазоносні) і непродуктивні
(водоносні), тобто визначають характер насичення пластів
(нафтогазоносність). За даними ГДС отримують прогнозну
оцінку нафтогазоносності колекторів, на підставі якої
рекомендують пласти до випробування. Достовірну оцінку
характеру насичення можна отримати за наслідками
випробування приладами на кабелі і випробування пластів
випробувачами на бурильних трубах, а також при освоєнні
обсаджених свердловин 1.

7.1. Оцінка характеру насичення і коефіцієнта
нафтогазонасичення пластів-колекторів

У необсаджених свердловинах розділення пластів-
колекторів на нафтогазоносні і водоносні базується на
відмінності їх питомих опорів. У насиченій нафтою або газом
породі основна частина порового простору заповнена нафтою
або газом і питомий опір цієї породи вищий, ніж при
заповненні пор водою. Питомий опір нафтогазоносних і
водоносних порід залежить також від типу (петрофізичної
моделі) колектора. Піщані колектори зазвичай поділяють на
чисті і глинисті, карбонатні - на порові, тріщинні та ін.

7.1.1. Питомий опір колекторів.
7.1.1.1. Чисті (неглинисті) колектори (пісковики, порові
карбонатні породи).
Чисті пісковики мають міжзернову (гранулярну)
пористість, утворену проміжками між уламковими
мінеральними частинками, які складають породу. Порові
карбонатні породи (доломіт, вапняки тощо) є суцільною
мінеральною масою (скелет), поровий простір якої утворений
порожнинами і каналами різного (зазвичай вторинного)
походження. Поровий простір цих колекторів має складнішу
форму у порівнянні з піщаними породами.
94