Page 86 - 6189

1. Трансформовану криву ПС аналізують на наявність
пластів, що мало відрізняються за рівнем від сусідніх (блок 1).
Під час аналізу перевіряють умови

  -  -1< 0,04 max ; (5.18)

 +1 -  < 0,04 max, (5.19)

де  +1,  ,  -1 – відліки ПС для (+1),  і (-1)-го пластів;
 max - максимальний в інтервалі обробки відлік ПС.
За виконання умови (5.18) відбувається об'єднання -го
пласта з попереднім (-1)-м, а за виконання умови (5.19) – з
(+1)-м
2. Вибирають питомий опір пласта  п, зони проникнення
 зп і діаметр останньої D (блок 2). При цьому можливі
наступні випадки.
Пласту, виділеному за кривою ПС, відповідає один пласт
за кривою каротажу опору – приймають значення  п,  зп і D
цього пласта. Якщо в межах пласта, виділеного за кривою ПС,
знаходиться декілька пластів каротажу опору з різними
параметрами, то для введення поправок приймають
середньозважені за товщиною значення цих параметрів.
3. Визначають ознаку необхідності введення поправок
(блок 3). Для цього обчислюють значення ' v, що представляє
собою величину аномалії на тлі вміщуючих пластів:

' v = ( v -  v+1 +  v-1)/2. (5.20)

Для введення поправок відбирають усі пласти, у яких знак
' v від’ємний, і пласти з позитивним знаком ' v, якщо їх
товщина менша 2м або якщо пласт по відношенню до
сусіднього має вигляд ступеня (пласт-ступінь) при товщині
більше 1 м і менше 2 м.
Додаткова умова введення поправок - виконання
нерівностей  ≥C 1 і ( v+1 -  v-1) / < С 2 де  - мінімальна з
різниць амплітуд пласта, що інтерпретується і одного з
вміщуючих пластів; С 1 - мінімально допустима ступінь,
прийнята рівною 5 мВ; С 2 - максимально допустиме
відношення, прийняте рівним 4.
85