Page 75 - 6183

виробництва). Необхідно прагнути по можливості застосовувати прості
методи і засоби вимірювань.

Дефекти, які бувають в металах, достатньо різноманітні за характером і
походженням. Вони можуть бути:

- місцевими (різні порушення суцільності);
- розподіленими в обмежених зонах (лікваційні скопичення, зони

неповного загартування, зони корозійного ураження, місцевий наклеп і т.д.);

- рівномірно розподіленими по всьому об`єму, всередині виробу або по

всій поверхні (загальна невідповідність хімічного складу, структури, якості,

механічної обробки та ін.).

За своїм походженням дефекти пов`язані з різноманітними стадіями

технології і виникають у процесі:

- плавлення, литва (невідповідність технічного, хімічного складу,

шлакові забруднення, усадочні раковини, газові пори, гарячі тріщини і т.д.);

- пластичної деформації (тріщини, розшарування, флокени, волосовини

та ін.);

- термічної обробки (гартувальні тріщини, грубозернистість та ін.);

- механічної обробки (сліди грубої обробки, задири, шліфувальні

пропали, тріщини та ін.);

- правки і монтажу (рихтувальні, монтажні тріщини, задири, надрізи,

рисунки, забоїни);

- зварювання (зварювальні тріщини, пори, шлакові забруднення);

- експлуатації (втомні тріщини, механічні пошкодження поверхні,

наклеп в місцях спряження деталей, різноманітні види корозії).

За розміщенням дефекти поділяються на внутрішні (глибинні) і

зовнішні (поверхневі і підповерхневі).

Приховані (неявні) дефекти деталей визначають за допомогою

фізичних методів: магнітної, люмінесцентної, ультразвукової дефектоскопії,

а також гідравлічним і пневматичним випробуваннями. Цими методами

виявляють приховані тріщини, раковини у валах, металоконструкціях та ін.

71