Page 74 - 6183

При дефектації деталі сортують на п'ять груп з маркуванням їх фарбою
відповідного кольору: 1) придатні – зеленою; 2) придатні тільки в

сполученнях з новими і відремонтованими до номінальних розмірів деталями
– жовтою; 3) підлягаючі відновленню на даному підприємстві – білою; 4)

підлягаючі відновленню на спеціалізованих підприємствах – синьою; 5)
непридатні (вибраковані) – червоною.

Після сортування придатні деталі відправляють у відділення

комплектації, непридатні – на склад металобрухту або використовують як

матеріал для виготовлення інших деталей.

Деталі, що підлягають відновленню, транспортують на склад ДЧР

(деталей, які чекають ремонту).

Громіздкі деталі (рами, кабіни, картери задніх мостів, і т.п.)

контролюють безпосередньо на робочих місцях.

Причинами вибракування деталей може бути граничний і аварійний

знос, при появі яких подальша експлуатація деталей стає неможливою.

3.5.2 Основні способи дефектації деталей

Зовнішній огляд застосовується для візуального визначення технічного

стану всіх деталей і вузлів та виявлення таких явних дефектів, як поломки,

викрошування, тріщини, погнутість, пошкодження різі, пробоїни і т.д.

Обстукування призначене для визначення стану нерухомих з'єднань.

Цим способом виявляють ослаблення посадок заклепок, шпильок, штифтів,

втулок, кілець, наявність тріщин в корпусних деталях. При легкому

простукуванні всі деталі з щільними і нерухомими посадками видають

дзвінкий, металевий звук, а у разі тріщин або послабленої посадки – глухий.

Знос деталей визначають за допомогою різних способів вимірювання

універсальними і спеціальними вимірювальними засобами. Вибір засобів і

методів вимірювань залежить від точності визначення розмірів,

конструктивних особливостей деталей, частоти вимірювань (тобто типу

70