Page 256 - 6183

Загальний припуск на обробку залежить від наступних факторів:
розмірів і конфігурації деталі, її матеріалу і точності виготовлення, способу

отримання заготовки та ін.
Призначення правильного припуску на заготовку має велике значення.

Припуски слід призначати оптимальні з урахуванням конкретних умов
обробки. Завищені припуски на обробку призводять до великих втрат металу

в стружку, збільшення трудомісткості обробок і собівартості виготовлення

деталі. Зниження припусків на обробку застосуванням прогресивних

способів отримання вихідних заготовок і оптимальних способів обробки

зменшує витрату металу, трудомісткість і вартість виготовлення деталі.

Однак недостатні припуски не забезпечують видалення поверхневого

дефектного шару, необхідну точність і шорсткість поверхні, збільшують

брак.

Визначення припусків можна здійснювати двома методами: дослідно-

статистичним і розрахунково-аналітичним, розробленим В.М. Кованом.

Дослідно-статистичний метод передбачає призначення сумарного

припуску на всю обробку без розрахунку припуску по окремих стадіях

обробки. Дослідно-статистичні дані складають на основі узагальнення

досвіду підприємств у вигляді нормативних таблиць, в яких наводяться

значення припусків на механічну обробку заготовок різними методами.

Нормативні таблиці, наведені в довідковій літературі, для визначення

припусків використовуються при виготовленні і відновленні деталей в

умовах одиничного і дрібносерійного виробництва.

Розрахунково-аналітичний метод дозволяє розрахувати величину

припуску з урахуванням всіх елементів, складових припуск, як на

попередньому, так і виконується технологічному переходах.

Похибками, що виникають на попередніх переходах, можуть бути:

висота нерівностей поверхні, глибина дефектного поверхневого шару,

просторові відхилення у вигляді викривлення поверхонь, непараллельности і

неперпендикулярності осей, несоосности ступенів валів, отворів та ін.

252