Page 234 - 6183

- аналізують конструктивні характеристики деталі (габаритні розміри,
матеріал, точність і т.д.), а також організаційні і технологічні умови

відновлення деталі (схема базування і фіксації деталі, вид технологічної
операції, організаційна форма процесу відновлення);

- групують технологічні операції для визначення найбільш прийнятної
системи технологічного оснащення і підвищення коефіцієнтів використання

оснащення.

Технологічні операції групують виходячи з експлуатаційних

характеристик систем оснащення, до яких відносяться визначені конструкції.

Технологічні операції групують із врахуванням забезпечення раціонального

завантаження кожної конструкції оснащення і на основі аналізу обсягів

випуску деталей на заданий період (партії і періодичність запусків, сумарна

трудомісткість згрупованих на конструкцію оснащення технологічних

операцій).

Встановлюють приналежність обраних конструкцій оснащення до

систем оснащення. До систем технологічного оснащення варто відносити

системи: нерозбірного спеціального оснащення (НСО), універсально-

налагоджувального оснащення (УНО), універсально-складального

оснащення (УСО), складально-разбирального оснащення (СРО),

універсально-безналагоджуваного оснащення (УБО), спеціалізованого

налагоджувального оснащення (СНО).

Система формується комплексами технологічного оснащення,

призначеними для виконання різних видів робіт. Приналежність обраних

конструкцій до систем оснащення встановлють з обліком таких планово-

економічних і організаційних вимог виробництва: планові строки і

трудомісткість освоєння випуску деталей, планована тривалість випуску

деталей, організаційні форми виробництва в періоди освоєння і випуску.

Визначаються вихідні вимоги до технологічного оснащення.

Відбираються конструкції оснащення, що відповідають встановленим

230