Page 15 - 6159

 вихідною базою емпіричного передбачення є відомі
явища, тоді як наукового – раніше невідомі;
 при емпіричному передбаченні задачу розглядають на
основі практики, при науковому – на теоретичній
основі;
 емпіричне передбачення викликане практичною
потребою, тому за своєю природою завжди активне, а
наукове передбачення може бути активним і пасивним.
Якщо виникнення подій або хід процесу передбачити
можливо, а запобігти або змінити не можна, то таке
передбачення називають пасивним. Активне передбачення
перш за все характеризується безпосередньою участю людини
в його здійсненні.
На практиці можливі три основні типи передбачення
явищ соціально-економічної діяльності. Перший тип
передбачення охоплює передбачення таких подій, які при
даному рівні знань є подіями регулярними. Наприклад
урожайність сільськогосподарських культур, рівень
промислового виробництва на певну дату, рівень цін в певний
період часу тощо. Другий тип передбачення має місце тоді,
коли мова іде про подію, яка періодично повторюється
(реорганізація землекористувань, удосконалення форм
користування землею та ін.). Третій тип передбачення
встановлює можливість загального розвитку існуючих
соціально-економічних тенденцій (зміна продуктивності
земель, розмірів земельних угідь, динаміка робочої сили і
т.д.).
Наукове передбачення вимагає дотримання таких
умов:
 для забезпечення достовірності інформації в умовах її
зростаючого обсягу треба автоматизувати процеси її
пошуку і обробки;

14