Page 20 - 6159

3 МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ МОНІТОРИНГУ ЗЕМЕЛЬ ТА
ПРОГНОЗУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ
РЕСУРСІВ

3.1 Мета, завдання, об’єкти та методи моніторингу ґрунтів
Необхідність моніторингу ґрунтів як природних
утворень та об’єктів використання визначається:
 важливістю контролю та запобігання негативному
розвитку процесів ґрунтоутворення;
 необхідністю істотного підвищення родючості ґрунтів,
віддачі меліорації та хімізації, а також покращення
якості сільськогосподарської продукції;
 неможливістю вироблення адекватної оцінки сучасного
стану ґрунтів на основі наявної інформації через
застарілі дані ґрунтового обстеження, неузгодженість
матеріалів і різноманітність методик у роботі
відповідних експедицій і служб.
Моніторинг ґрунтів – це діагностика та контроль їх
стану з метою прогнозу та управління відтворенням їх
родючості.
Завданням моніторингу ґрунтів є періодичний
контроль динаміки основних ґрунтоутворюючих процесів
(фізичних, хімічних, біологічних) у природних умовах і при
антропогенних навантаженнях.
Об’єктами моніторингу виступають основні типи,
підтипи, роди, види та різновиди ґрунтів, а також всі види та
рівні антропогенних навантажень. Постійними пунктами
контролю є природні об’єкти (ліси, заповідники), еталонні
об’єкти високого рівня сільськогосподарського використання
ґрунтів (держсортодільниці, поля господарств, де
впроваджено КМОТ), звичайні господарства.
Враховуючи, що для достовірної оцінки ґрунтів, і
особливо прогнозу їх родючості, необхідна інформація про
клімат, ґрунтоутворюючі процеси, води, кількість та якість

19