Page 14 - 6159

Спостереження за станом земель залежно від терміну
та періодичності їх проведення, поділяють на чотири групи:
 базові (вихідні), що фіксують стан об’єкта
спостереження на момент початку ведення
моніторингу земель;
 періодичні (через рік і більше);
 оперативні (фіксують поточні зміни протягом року);
 ретроспективні (історичний аналіз попередніх
спостережень).
Стан земельного фонду оцінюється шляхом аналізу
ряду послідовних спостережень та порівняння одержаних
показників.
Інформацію, одержану під час спостережень за
станом земельного фонду, узагальнюють по містах, районах,
областях, а також по окремих природних комплексах і
передають в пункти збору.
За результатами оцінки стану земельного фонду
складають прогнози та рекомендації для вживання заходів по
запобіганню та ліквідації наслідків негативних процесів.

2.3 Події та їх передбачення
Наукове передбачення – одна з основних і важливих
функцій свідомості людини. Воно являє собою аспект
розумової діяльності, в результаті якої пізнаються явища,
недоступні нашому спостереженню.
Передбачення може бути емпіричним і науковим.
Емпіричне передбачення з’явилось внаслідок практичної
діяльності людини та базується на життєвій і виробничій
практиці. Наукове передбачення – це передбачення появи та
майбутнього розвитку подій, що базується на знанні
об’єктивних законів і діалектичному аналізі дійсності.
Головним критерієм пізнання дійсності є практика,
тільки практика свідчить про реальність наших прогнозів.
Особливості емпіричного та наукового передбачення:

13