Page 123 - 6155

Напрямні колонки не тільки центрують пуансон і матрицю,
але й служать напрямними, по яких переміщаються плити форми
при замиканні та розмиканні. Вони мають мати достатньою
твердість та міцність, щоб взаємний зсув частин форми не викликав
у них пружної деформації, що перевищує допустиму величину.
Тому необхідно правильно вибрати діаметр колонки, забезпечити
їхнє надійне спряження із плитою відповідної товщини (товщину
плити вважають більшою або рівною 1,5d, де d - діаметр колонки),
співвісність колонок і втулок, а також взаємну паралельність
колонок та їхня перпендикулярність до основи плит.
У формах невеликих розмірів застосовують дві напрямні
колонки, а у більш великих -- три або чотири. У формах розміром
до 100×100 мм колонки можуть проходити безпосередньо через
отвори у плиті, у інших випадках використовують напрямні втулки.
Колонки рекомендовано розміщувати в тій частині форми, де вони
не заважають видаленню виливків, найчастіше -- у нерухомій
частині.
Для форм товщиною до 600 мм діаметр колонок
рекомендується визначати за формулами:
(1.60)
або (1.61)
де - діаметр напрямної колонки, мм;
- діаметр плити, мм;
та - довжина та ширина плити, мм.
Довжина колонок має перевищувати висоту пуансона, щоб
при замиканні форми не пошкодити пуансон і матрицю. Довжина
напрямної частини колонки має бути не менше ніж 1,5 . У разі
симетрично розташованих колонок є небезпека неправильного
збирання, для виключення чого одну з колонок зміщають або
роблять іншого діаметра.
На практиці застосовують різні конструкції напрямлених
колонок (рис. 1.57). Гладкі колонки (рис. 1.57, а, в) використовують
у малогабаритних формах. Колонки із збільшеним діаметром
спряженого місця (рис. 1.57, б) стандартизовані. Колонки з фланцем

123