Page 119 - 6155

а а в в е е з з
б б д д ж ж і і

к к л л
г г
Рисунок 1.55 - Стержневі (а-і) і плоскі (к, л) виштовхувачі: а, б -
гладкі; в - ступінчасті; г - комбіновані гнучкі; д - з гайкою; е, ж -
з утримувачами; і - різьбові; к - цілісні; л – складені
На рис. 1.55 представлені основні типи стержневих і плоских
виштовхувачів. Отвір, в якому переміщається виштовхувач, роблять
за квалитом Н7, а довжину отвору приймають з розрахунку l = 2d +
5, мм (d - діаметр виштовхувача).
Для стержневих виштовхувачів діаметром менше ніж 3 мм
довжина отвору l має бути в межах (5÷6) d. Менша довжина направ-
ляного отвору може спричинити перекоси і проникнення розплаву
виштовхувач, велика довжина - привести до значних втрат енергії
на тертя і заклинювання виштовхувача. Комбінований гнучкий
виштовхувач має ділянку з ослабленим перерізом (що робить його
гнучким) і ділянку, що оформлювану при відливанні піднутріння.
Завдяки нахилу направляючої втулки при русі вперед гнучкий
виштовхувач відхиляється убік, звільняючи піднутреніє, і
виштовхує відливання.
Стержневі виштовхувачі, що діюють на торці бічних стінок
виробу, називають торцевими. Їх розташовують на відстані 0,2- 0,5
мм від внутрішньої поверхні з тим, щоб виштовхувач не зачіпав за
бічну поверхню пуансона.
Різні типи плоских виштовхувачів можуть бути виконані як
цілісними, так і складеними.
Трубчасті виштовхувачі зазвичай застосовують для зняття
круглих виробів невеликих діаметрів з тонкими стінками. Кільця
знімання (як правило - циліндричні) застосовують для тонкостінних
високих виробів з невеликою конусністю. Їх застосовують у
багатогніздних формах, де кожне гніздо має власний виштовхувач,
встановлений у загальній плиті знімання.
119