Page 17 - 6150

результатів з користувачами виробляється тільки в точках, запланованих після
завершення кожної стадії (при цьому можливе коригування результатів згідно із
зауваженнями користувачів, якщо вони не стосуються вимог технічного завдання).
Отже, користувачі можуть внести важливі зауваження тільки після того, як робота
над системою буде повністю завершена. У разі неточного викладу вимог або їх
зміни після тривалого періоду створення ПЗ користувачі одержать систему, що не
відповідає їх потребам.
Для подолання перерахованих проблем у середині 1980-х років була
запропонована спіральна модель ЖЦ ПЗ (рис. 1.2).

Рисунок 2.2 – Модель спірального процесу розроблення ПЗ

Спіральна модель (spiral model) була розроблена у середині 1980-х років
Барі Боемом. Вона ґрунтується на класичному циклі Демінга PDCA (plan-do-
check-act). При використанні цієї моделі ІС створюється в кілька ітерацій (витків
спіралі) методом прототипування.
Сьогодні ця модель досить поширена. Найвідоміші приклади її реалізації -
це RUP (Rational Unified Process) фірми Rational і MSF (Microsoft Solution
Framework). Створення 1С за такої моделі має ітераційниЙ характер і рухається по
спіралі, проходячи стадії, де на кожному витку уточнюються характеристики
майбутнього інформаційного продукту.
Суттєва особливість спіральної моделі ЖЦ ПЗ полягає в тому, що прикладне
ПЗ створюється не відразу, а частково, з використанням методу
прототипування. Прототип - це програмний компонент, що реалізує окремі
функції і зовнішні інтерфейси ПЗ. Створення прототипів здійснюється кількома
ітераціями. Кожна ітерація відповідає створенню фрагмента або версії ПЗ,
уточнюються цілі і характеристики проекту, оцінюється якість отриманих
результатів і плануються роботи наступної ітерації. На кожній ітерації
виробляється ретельна оцінка ризику перевищення термінів і вартості проекту,
щоб визначити необхідність виконання ще однієї ітерації, ступінь повноти і

17