Page 18 - 6150
P. 18

точності  розуміння  вимог  до  системи,  а  також  доцільність  припинення  проекту.
               Спіральна  модель  позбавляє  користувачів  і  розробників  ПЗ  від  необхідності
               повного й точного формулювання вимог до системи на початковій стадії, оскільки
               вони уточнюються на кожній ітерації. У такий спосіб уточнюються і послідовно
               конкретизуються  деталі  проекту  і  зрештою  вибирається  обґрунтований  варіант,
               який і реалізується.
                      Ітераційний  процес  розроблення  відображає  об'єктивно  спіральний  цикл
               створення  системи.  Неповне  завершення  робіт  на  кожній  стадії  дає  змогу
               переходити  на  наступну  стадію,  не  чекаючи  повного  завершення  роботи  на
               поточній.  При  ітеративному  способі  розроблення  відсутню  стадію  можна  буде
               виконати  на  наступній  ітерації.  Головне  завдання  -  якнайшвидше  показати
               користувачам  системи  працездатний  продукт,  активізуючи  процес  уточнення  і
               доповнення вимог.
                      Спіральна  модель  не  виключає  використання  каскадного  підходу  на
               кінцевих стадіях проекту в тих випадках, коли вимоги до системи стають цілком
               чіткими.
                      Основна  проблема  спірального  циклу  -  визначення  моменту  переходу  на
               наступну стадію. Для її вирішення необхідно ввести часові обмеження на кожну зі
               стадій життєвого циклу.
                      Перехід здійснюється відповідно до плану, навіть якщо не вся запланована
               робота  закінчена.  План  складається  на  основі  статистичних  даних,  отриманих  у
               попередніх проектах, і особистого досвіду розробників.

               Вимоги  до  програмного  виробу  систематизуються  відповідно  до  класифікації  і
               містять наступні категорії:
                        Функціональні вимоги визначають, що повинен робити програмний

                  виріб,  і  виводяться  безпосередньо  з  логічної  моделі,  яка,  у  свою  чергу,
               випливає з вимог користувача. Для кількісного вираження деякі з функціональних

               вимог можуть включати атрибути експлуатаційних характеристик.
                        Експлуатаційні  вимоги  визначають  значення  вимірюваних  змінних,  що

               характеризують роботу програмного виробу. Експлуатаційні вимоги можуть бути
               представлені  або  у  вигляді  окремих  вимог,  або  у  вигляді  кількісних  атрибутів

               функціональних вимог. Кількісні вимоги недоцільно фіксувати у вигляді якісних

               характеристик типу „швидка відповідь”, а  слід записувати, наприклад,  у  вигляді
               „час  відповіді  повинен  бути  не  більше  Х  секунд",  або  замість  „в  більшості

               випадків”  вказувати  „для  Y%  випадків  середній  час  відповіді  повинен  бути
               меншим  Z  секунд”  і  т.п.  Атрибути  експлуатаційних  характеристик  можуть  бути

               також представлені у вигляді діапазону значень.
                        Вимоги  до  інтерфейсів  описують  елементи  технічних  засобів,  ПЗ,  баз

                                                                                                              18
   13   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23