Page 12 - 6139

Останні, у свою чергу, також взаємодіють з об'єктами штучного
середовища існування людини.
Нарешті, люди, що об'єднуються в вікові, психологічні,
соціальні, професійні і етнокультурні групи, також є компонентами
міського середовища і складають соціально-психологічне
середовище існування.
Таким чином, міське середовище поділяється на фізичне
(абіотичне), біотичне, штучно технічне, штучно духовно-культурне
і соціально-психологічне середовище.
Урбогеосоціосистема. Міста представляють унікальне
поєднання місця і людей, що населяють його, і своїм походженням і
розвитком зобов'язані соціально-економічній активності людини.
Місто займає певну частину земної поверхні, має в складі
популяцію людини з високим показником щільності, виробничий
комплекс, інфраструктуру і специфічне природне, штучне і
соціально-культурне середовище існування і, таким чином, є
урбогеосоціосистемой, або, скорочено, урбосистемой.
2 Відкритість міських систем
Міста є відкритими системами, елементи яких пов'язані між
собою і зі своїм зовнішнім середовищем потоками енергії, речовини і
інформації. Місто споживає ресурси енергії у вигляді палива і їжі,
води, використовує інформаційні ресурси, що поступають ззовні,
"вбирає" в себе нових мешканців. Результат функціонування міської
системи виражається не тільки у виробництві матеріальних і
духовних благ, новій інформації, але і значної кількості твердих,
рідких і газоподібних відходів, що є забруднювачами навколишнього
природного середовища, і різного роду дій, що змінюють місцевий
клімат.
Природна підсистема урбогеосоціосистеми, через яку місто
“вмонтовано” в структуру біогеоценотичного покриву Землі і через
яку воно зберігає зв'язки з біосферою, називається
урбоекосистемой.
Стан і стійкість урбоекосистеми, включаючи її здатність до
самоочищення, залежить від ряду чинників:
- величина і розташування лісових масивів;
- наявність водойм і водотоків;
- мезо- і мікрокліматичні особливості;
- структура міста (розчленована, компактна, розтягнута тощо);
- функціональне зонування міста;
- народногосподарський профіль міста;
- санітарно-гігієнічні умови;
- розвиток транспортних зв'язків;
- композиційно-візуальний взаємозв'язок (панорамний огляд,
домінанти-ізоляція тощо);
- співвідношення “відкритих” і “закритих” просторів.
3 Ресурсоспоживання міста
Потреби сучасного міста великі, і перш за все йому потрібна
територія. Місто відбирає її у природи шляхом перевлаштування
11