Page 14 - 6139

Збереження в місті природного ландшафту упродовж
тривалого часу, як свідчить практика, є справою практично
неможливою.
Функціональні міські ландшафти. На міські ландшафти
упродовж їх розвитку накладаються функціональні, естетичні та
стихійні процеси. Перший процес причетний до формування усіх
існуючих у містах функціональних, а також значної кількості
напівфункціональних ландшафтів. Їх характеризує певна функція,
яку вони виконують на міській території, що дає змогу згрупувати
їх в декілька категорій.
Урбанізовані ландшафти визначають основні риси обличчя
міста. Вони складаються з житлової забудови міста, промислових
територій, транспортних комунікацій і, нарешті, зелених масивів,
значна частина яких набула вигляду садово-паркових ландшафтів.
Індустріальні ландшафти мають свій силует. Як правило,
вони займають значні території, часто відрізняються наявністю
інтенсивних атмосферних забруднювачів. Проммайданчики і
складські зони погано озеленені, а їх території переважає
рудеральна рослинність.
Девастовані ландшафти найчастіше представлені
кар’єрними виїмками та відвалами в зоні видобутку будівельних
матеріалів — каменю, піску, глини. Часто займають значні
території.
Рекреаційні ландшафти почали виділятися в 60 – 70-х
роках: водно-паркові ансамблі (Львова, Тернополя, Черкас та інших
міст), лісопарки, лугопарки, міські і заміські парки з рекреаційними
функціями, благоустроєм і обладнанням (парки культури та
відпочинку, спортивно-оздоровчі зони).
Комунікаційні стрічкові ландшафти це - специфічна форма
антропогенного ландшафту, який розвивається у зв'язку з
будівництвом, благоустроєм і озелененням залізниць і шосейних
доріг.
Динаміка міського ландшафту. Процес зміни ландшафтів
відбувається протягом всього розвитку цивілізації і тісно
пов’язаний з ним.
В часи первіснообщинної та землеробської цивілізації (до Х – ХІІ
ст.) існує первісний і натуральний тип ландшафтів при гармонійному
стані екологічної рівноваги. Пізніше, в часи розвитку промислової
цивілізації починає формуватися культурний тип ландшафтів, а
стрімкий розвиток індустріалізації та, відповідно, урбанізації (з ХVІІ ст.)
призводить до порушення екологічної рівноваги.
Аналізуючи генезис ландшафту міста, можна зробити такі
три головні висновки.
1. Культурний ландшафт є продуктом господарської
діяльності людини. На формах ландшафту відбиваються рівень
людської цивілізації, суспільно-економічні відносини й естетична
думка того чи іншого періоду суспільного розвитку.

13