Page 56 - 6128
P. 56

ВЗАЄМОДІЯ – вплив об’єктів один на одного, що приводить
                            до взаємного зв’язку та обумовленості.

                                  ВІРОГІДНІСТЬ – міра можливості, кількісна характеристика
                            її  реалізації  при  даній  сукупності  конкретних  умов.  Вірогідна
                            система – система, поведінку якої можливо передбачати з певною
                            мірою імовірності на основі вивчення її минулої поведінки.

                                  ВНУТРІШНЄ  СЕРЕДОВИЩЕ  –  сукупність компонентів, які
                            знаходяться в межах кордонів системи та впливають на її поведінку.

                                  ВЗАЄМОДІЯ  –  цілеспрямоване  перенесення  руху  та
                            інформації від одного учасника взаємодії до іншого.

                                  ВЛАСТИВОСТІ – характеристика елемента системи, системи
                            для ідентифікації, віднесення до певного класу, певної сукупності з
                            метою відрізняти їх від інших систем, елементів, класів систем та
                            елементів;  найбільш  суттєві  ознаки:  цілісність,  структурність,
                            ієрархічність тощо.

                                  ВПЛИВ  УПРАВЛІНСЬКИЙ    –  дія  від  суб’єкта  до  об’єкта
                            управління для забезпечення позитивних змін.

                                  ВХІД  СИСТЕМИ  –  зв’язок  системи  з  оточуючим
                            середовищем, що спрямований від  середовища до системи.

                                  ВИБІР  –    варіант,  якому  віддається  перевага  за  певним
                            критерієм.

                                  ВИХІД  СИСТЕМИ  –  зв’язок  системи  з  оточуючим
                            середовищем, що спрямований від системи до середовища.

                                                              “Г”

                                  ГОМЕОСТАЗ  –     (в  пер.  із  грец.  "подібний  +  нерухомий")  –
                            спроможність системи зберігати в процесі взаємодії із середовищем
                            значення  змінних  в  деяких  заданих  межах.  (Вперше  введене
                            Кенноном, порушення Г. приводить до деструкції, зміни динамічної
                            рівноваги.)




                                                             54
   51   52   53   54   55   56   57   58   59   60   61