Page 35 - 6114

розтікаються в ній, збираючись біля другого заземлюючого
електрода. При цьому істотно знижується потенціал  зазе-
3
млених металевих частин відносно землі (тобто напруга U
між цими металевими частинами і віддаленими точками землі,
потенціал яких можна прийняти рівним нулю) до значення,
що дорівнює
φ 3 = U = RI,

де І - струм, що стікає через заземлювач, R - опір заземлення.
Це явище використовують як засіб захисту від ураження елек-
тричним струмом.
Стікання струму в землю супроводжується появою на
заземлювачі і в землі навколо нього певних потенціалів, що
залежать від значення струму і опору заземлення. Напруга
між двома точками на поверхні землі, що знаходяться на відс-
тані кроку людини (0,8м), називається кроковою напругою.
Напруга між заземлювачем і точкою землі в тому місці, де
стоїть людина, називається напругою дотику. Система зазем-
люючих пристроїв повинна мати таку конструкцію, щоб на-
пруга дотику і крокова напруга ніде не досягала значень, при
яких через людину можуть пройти небезпечні для життя
струми.
Електричне поле у випадку заземлювачів простих форм
може бути розраховане аналітично. Розглянемо поле заземлю-
вача у вигляді металевої кулі радіуса r , яка знаходиться на-
o
стільки глибоко в землі, що впливом поверхні землі можна
знехтувати (рисунок 4.1, а). Нехай до кулі за допомогою ізо-
льованого проводу підводиться постійний струм І, який стікає
в землю, а другий електрод знаходиться дуже далеко. Внаслі-
док симетрії в будь-якій точці землі біля кулі на віддалі r  r o

34