Page 148 - 6111

використовується об’єднання повідомлень, що поступили до одного
ПЕ.
У деяких SIMD-системах, наприклад МР-1, є можливість
записати повідомлення, що одночасно прийшли, в різні елементи
локальної пам’яті.
Хоча пересилки даних по мережі ініціюються тільки активними
ПЕ, пасивні процесорні елементи також вносять внесок до цих
операцій. Якщо активний ПЕ ініціює читання з іншого ПЕ, операція
виконується незалежно від статусу ПЕ, з якого прочитується
інформація. Те ж саме відбувається і при записі.
Найбільш поширеними топологіями в матричних системах є
гратчасті і гіперкубічні. Так, в ILLIAC IV, МРР і СМ-2 кожен ПЕ
сполучений з чотирма сусідніми. У МР-1 і МР-2 кожен ПЕ
пов’язаний з вісьма суміжними ПЕ. У ряді систем реалізуються
багатоступінчаті динамічні мережі з’єднань (МР-1, МР-2, GF11).

13.7 Матрична комп’ютерна система ILLIAC IV
Матрична комп’ютерна система ILLIAC IV (ILLInois
Automated Computer) створена університетом Ілінойса і
корпорацією Берроуз (Burroughs Corporation). Вона розроблялася з
1966 і в 1972 система експлуатувалася в Науково-дослідному центрі
НАСА (NASA - National Aeronautics and Space Administration -
Національне управління аеронавтики і космосу):
- кількість процесорів в системі - 64;
8
- швидкодія - 2*10 опер./с;
- місткість оперативної пам'яті - 1 Мбайт;
- корисний час складає 80-85% загального часу роботи ILLIAC
IV;
- вартість 40 000 000 дол.;
- вага 75 т;
- займана площа 930 м2.
Система ILLIAC IV була включена в обчислювальну мережу
ARPA (Advanced Research Projects Agency - Управління
перспективних досліджень і розробок Міністерства оборони США)
і успішно експлуатувалося до 1981 р (рис.13.8).

147