Page 115 - 6111
P. 115

розв’язуються  системою,  тому  що  не  дає  можливості  гнучкого
                            перерозподілу  пам’яті.  Пам’ять  даних  і  пам’ять  команд  у  цьому
                            випадку  мають  порівняно  невеликий  об’єм,  тому  застосування
                            систем  з  даною  архітектурою  обмежується  переважно  не  надто
                            складними задачами.
                                Перевага  архітектури  з  двома  шинами  (гарвардської)  у  першу
                            чергу, у швидкодії.
                                Справа  в  тому,  що  при  єдиній  шині  команд  і  даних  процесор
                            змушений по одній цій шині приймати дані (з пам’яті або пристрою
                            введення/виведення)  і  передавати  дані  (у  пам’ять  або  в  пристрій
                            введення/виведення), а також читати команди з пам’яті. Природно,
                            одночасно  ці  пересилання  кодів  магістралями  відбуватися  не
                            можуть,  вони  повинні  відбуватися  по  черзі.  Сучасні  процесори
                            здатні  поєднати  в  часі  виконання  команд  і  проведення  циклів
                            обміну  системною  шиною.  Використання  конвеєрних  технологій  і
                            швидкої  кеш-пам’яті  дозволяє  їм  прискорити  процес  взаємодії  з
                            порівняно  повільною  системною  пам’яттю.  Підвищення  тактової
                            частоти  й  удосконалення  структури  процесорів  дають  можливість
                            скоротити  час  виконання  команд.  Але  подальше  збільшення
                            швидкодії  системи  можливе  тільки  при  поєднанні  пересилання
                            даних і читання команд, тобто при переході до архітектури з двома
                            шинами.
                                У  випадку  двохшинної  архітектури  обмін  обидвома  шинами
                            може бути незалежним, паралельним у часі. Відповідно, структури
                            шин  (кількість  розрядів  коду  адреси  і  коду  даних,  порядок  і
                            швидкість  обміну  інформацією  і  т.д.)  можуть  бути  обрані
                            оптимально для тієї задачі, яка виконується кожною шиною. Тому
                            за інших рівних умов перехід на двошинну архітектуру прискорює
                            роботу  мікропроцесорної  системи,  хоча  і  вимагає  додаткових
                            витрат  на  апаратуру,  ускладнення  структури  процесора.  Пам’ять
                            даних у цьому випадку має свій розподіл адрес, а пам’ять команд -
                            свій.
                                Найпростіше  переваги  двошинної  архітектури  реалізуються
                            усередині однієї мікросхеми. У цьому випадку можна також істотно
                            зменшити  вплив  недоліків  цієї  архітектури.  Тому  основне  її
                            застосування  -  у  мікроконтролерах,  від  яких  не  потрібно  рішення
                            надто  складних  задач,  але  необхідна  максимальна  швидкодія  при
                            заданій тактовій частоті.




                                                             114
   110   111   112   113   114   115   116   117   118   119   120