Page 26 - 61

 готовим інформаційним середовищем, в якості якого
можна використовувати розподіл бази даних і загальне про-
грамне забезпечення геоінформсистеми [3];
 високою економічністю і працездатністю геофізичних
досліджень, що визначають їх достатню в більшості випадків
експресність.
Поняття “фізичне поле” є ключовим в екогеофізиці. Ра-
зом з тим геофізичні поля – поняття значно ширше, ніж поля
фізичні, володіючи, на відміну від корпускулярних форм – тіл,
нескінченною кількістю ступенів свободи. Ще більш фунда-
ментальним є розширене поняття “поля” з позиції “нової” па-
радигми науки, яка зводиться до наступного:
1) ієрархія структурних рівнів існування корпускулярної
матерії, в тому числі фізичного вакууму;
2) субатомно-молекулярний носій інформації;
3) життя як невилучений атрибут буття поряд з матері-
єю, енергією та інформацією;
4) ієрархічна шкала усвідомлення, що прямує далеко за
загальноприйняті межі;
5) людина як комплекс атомно-молекулярних структур
(фізичне тіло) та інших структурних планів буття (“біополів”),
що володіють складною структурою, межами, енергетикою,
емоціями, думками, тобто визначають дійсну сутність люди-
ни.
Таким чином, до традиційних геофізичних полів дода-
ються нові компоненти: сукупність біополів людства, що
складають ауру Землі, яка має свою структуру (геопатогенні
зони, сприятливі зони), активно функціонує, підпорядкована
складній системі ритмів. Соціальні наслідки з нової парадиг-
ми дають змогу накреслити шляхи виходу з глибокої соціаль-
но-екологічної кризи, що загрожує самому існуванню людст-
ва.
Метод парадигми – застосування петрофізичних моде-
лей в екології. Парадигма (від грец. paradigma – приклад, зра-
зок) – строго наукова теорія, впроваджена в систему понять,
що виражають суттєві риси дійсності.
Вчення “Жива етика” утверджує багаточисельні форми
існування матерії і енергії, багатомірність простору, наявність
складних енергоінформаційних взаємозв’язків між Людиною і
Космосом.

511