Page 46 - 6097
P. 46

1 – підземна ділянка; 2 – Г-подібний компенсатор;
                                         3 – надземна ділянка переходу


                        Рисунок 8.1 – Схема ділянки сполучення підземного
                                    трубопроводу з балковим переходом


                         Для Г–подібного компенсатора

                                                              H  l  3
                                                       U       k  k  ,                                        (8.2)
                                                              3 EI

                 де H  – розпір компенсатора;
                       k
                     l –  виліт  компенсатора  (при      виконанні  практичної  роботи
                      k
                 прийняти l =8 м)
                               k
                         Прийнявши U=1 і H =η, отримаємо
                                                     k

                                                              3EI
                                                               3 .                                         (8.3)
                                                               l
                                                                k

                         Як  видно  з  (8.1)  при  U(x)→0  маємо  η→∞,  а  при  U(x)→∞
                 маємо  η→0.  Прикладом  повздовжньої  жорсткості  η→∞  може

                 бути  прямолінійний  трубопровід  умовно  нескінченої  довжини
                 при  повздовжній  силі  меншій  за  критичну,  коли  відбувається
                 втрата  стійкості  трубопроводу.  В  цьому  випадку  переміщення
                 будь-якого  перерізу  рівне  нулю.  Прикладом  η→0  є  випадок

                 напівнескінченого  трубопроводу  з  вільним  кінцем,  оскільки
                 переміщення  вільного  кінця  труб  нічим  не  обмежується.

                 Проміжні між граничними значеннями повздовжньої жорсткості
                 є усі інші η, які визначаються у кожному конкретному випадку.
                 Наприклад  лінійна  залежність  N=ηU,  нелінійна  залежність
                           n
                 N=f(η,U ),  де  U  –  граничне  переміщення,  n  –  показник  степені.
                 Оскільки th(βl )→1, то отримуємо:
                                    1
                      – при лінійній залежності для η

                                                               P
                                                     U                ;                                     (8.4)
                                                           EF     

                      – при нелінійній квадратичній залежності




                                                                                                         45
   41   42   43   44   45   46   47   48   49   50   51