Page 139 - 6094
P. 139
Без додаткових коментарів приведемо інші найважливіші положення Закону
Стаття 8. Державна цінова політика у сфері діяльності суб'єктів природних
монополій
1. Державна цінова політика у сфері діяльності суб'єктів природних монополій
реалізується відповідно до законодавства про природні монополії.
Стаття 10. Види цін
1. Суб'єкти господарювання під час провадження господарської діяльності
використовують:
- вільні ціни;
- державні регульовані ціни.
2. Ціни на товари, які призначені для реалізації на внутрішньому ринку України,
установлюються виключно у валюті України, якщо інше не передбачено міжнародними
угодами, ратифікованими Україною, та постановами Кабінету Міністрів України.
Стаття 11. Вільні ціни
1. Вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою
сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.
Стаття 12. Державні регульовані ціни
1. Державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють
визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну
значущість, а також на товари, що виробляються суб'єктами, які займають монопольне
(домінуюче) становище на ринку.
Державні регульовані ціни можуть запроваджуватися на товари суб'єктів
господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної
конкуренції.
2. Державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими
(забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж
(реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації).
Стаття 13. Способи державного регулювання цін
1. Державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України,
органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх
повноважень шляхом:
1) установлення обов'язкових для застосування суб'єктами господарювання:
- фіксованих цін;
- граничних цін;
- граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової
надбавки (постачальницької винагороди);
- граничних нормативів рентабельності;
- розміру постачальницької винагороди;
- розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів);
2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни.
Даний Закон спрямований насамперед на державне цінове регулювання і,
звичайно, не може в повній мірі висвітлити всю проблематику ціноутворення в
ринкових відносинах. У законі визначено, що вільні ціни - це ціни, які визначаються
підприємством (організацією) самостійно. Проте держава до певної міри впливає на
вільні ціни, проводячи антимонопольну політику, регулюючи умови оподаткування,
грошово-кредитну політику, соціальну політику та ін. Також вільні ціни
характеризуються великим різноманітністю залежно від чинників ціноутворення,
особливостей ринків, попиту, пропозиції тощо. Насамперед, велику частку вільних цін
складають договірні ціни, які формуються на основі прямої домовленості між
139