Page 66 - 6093

66 РЕКРЕАЦІЙНІ СПОРУДИ ТА КОМПЕКСИ

5.1.3 Типологія туристичних закладів за архітектурно-композиційним
рішенням
Багатофункціональний характер (проживання, харчування, пізнавально-культурна та
спортивно-оздоровча діяльність, побутове обслуговування) рекреаційних споруд, зокрема –
туристичних, передбачають різноманітність та складність їх просторово-композиційного
вирішення. Ці та містобудівні умови визначають основні архітектурно-композиційні типи
будівель і споруд рекреаційного та туристичного призначення:
 споруди сучасних архітектурних форм з урахуванням особливостей природного та
урбанізованого ландшафту, а також з використанням сучасних матеріалів та
конструкцій на основі індивідуального чи типового проектування – до них належать усі
типи туристичних готелів у межах міської забудови (рис. 5.4);
 нові споруди, у яких поєднуються сучасні та регіональні особливості архітектурних
форм, матеріалів, конструкцій, тектоніки фасадів тощо – синтез сучасного і
традиційного – туристичні бази, кемпінги, притулки, хижки, молодіжні та спортивні
табори (рис. 5.5, а, б, 5.6, а). Наприклад, нова будівля турбази “Гуцульщина” в Яремчі
відтворює форми народної архітектури;
 споруди, що мають історико-архітектурне, культурне чи етнографічне значення й
пристосовані для рекреаційної або туристичної функції – замки, історичні садиби,
млини, етнографічні рекреаційні селища, просторова структура яких дозволяє
забезпечити туристичну чи рекреаційну функції (рис. 5.6, б, в, г);
 нові споруди, що повністю повторюють форми та принципи регіональної
архітектури з використанням традиційних матеріалів і конструкцій, характерних для
певного регіону – турбази, мотелі, притулки, хижки, шале, бунгало тощо (рис. 5.6);
 будівлі та споруди сезонного або мобільного типу (намети, автопричепи, трейлери,
туристичні потяги, туристичні пароплави), композиційні прийоми яких базуються
відповідно до вимог технічного дизайну (наприклад, плавуча турбаза в Греції у формі
напів-сфери на поплавкових камерах з поворотними парусами);
 будівлі та споруди рекреаційного та туристичного призначення, форми яких носять
креативний характер і побудовані з нетипових матеріалів. Наприклад, будинки на
дереві, крижаний готель у Канаді, готель-дерево в Індії, монастирські келії в Шотландії,
круглі пластикові вілли у Флориді, французькі “будинки-глечики”, табір на плотах, ночівля
на сіні тощо. При цьому туристам пропонують різноманітні нетрадиційні види відпочинку
та дозвілля: кінна, водна, санна прогулянки, школа виживання в екстремальних умовах
тощо. Так, у туристичному комплексі “Аеропарк” біля озера Рільдгунт (США),
організовано атрактивний відпочинок в умовах природного середовища. На болотистій
місцевості розташовано аеродром для спортивних літаків, стоянка для автопричепів,
будинки-готелі, невеличкий мотель, майданчики для пікніків, поле для ігор, місточки для
рибалок тощо.
Вибір того чи іншого типу архітектурної композиції туристичної споруди дозволяє
сформувати гармонійне архітектурно-просторове середовище для забезпечення повноцінної
рекреаційної діяльності.
До архітектурно-просторового вирішення туристичних закладів ставляться наступні
вимоги:
 максимальне збереження природного ландшафту;
 органічний взаємозв’язок споруди та природного середовища;
 створення цілісної архітектурно-просторової композиції;
 створення оптимальних умов для організації різних форм туристичної діяльності.