Page 184 - 6

Складки – згини шарів гірських порід переважно із
чергуванням випуклих і ввігнутих форм.
Склепіння тектонічне – крупне пологе склепінноподібне
підняття шарів в межах континентальних платформ.
Сланці – метаморфічні гірські породи, які характеризуються
зорієнтованим розташуванням породотворних мінералів і
здатністю розколюватися на тонкі пластини або плитки.
Сланцюватість – здатність гірських порід відносно легко
розколюватися при ударі паралельно певній площині.
Слюда – мінерал шаруватої структури з досконалою і дуже
досконалою спайністю.
Соляний карст – карстові процеси і форми рельєфу, що
розвиваються у товщах кам’яної солі.
Соляний купол – куполоподібна підземна структура, яка
виникає під час підняття у верхні горизонти циліндричного
соляного тіла
Спайність – властивість мінералів розколюватися по
площинах спайності, які відповідають можливим граням
кристалу.
Сталагміти – мінеральні натічні утворення на дні карстових
порожнин.
Сталагнати – мінеральні натічні утворення у вигляді колон у
карстових порожнинах.
Сталактити – мінеральні натічні утворення на склепіннях і
верхніх частинах стінок карстових порожнин.
Стариця – старе, залишене рікою річище.
Стовпчаста окремість – вертикальна тріщинуватість в
магматичних породах, яка утворюється при їх застиганні.
Столова гора – низька гора або гірський масив з плоскою
вершиною.
Стратиграфічна колонка – зображення послідовності
залягання гірських порід.
Стратиграфічна шкала – шкала, яка показує послідовність
утворення порід земної кори, відображає етапи її
геологічного розвитку.
Стратовулкани – вулкани, конуси яких складені
почерговими потоками затверділої лави і пірокластичними
породами.
Стратосфера – постійно холодна і суха оболонка атмосфери,
розміщена на висоті понад 10 км над рівнем моря.
Структура гірських порід – характеристика ступені
кристалічності гірських порід, яка залежить від розміру і
форми складових їх мінеральних зерен, їх взаємовідношення
одного з другим і з вулканічним склом.