Page 183 - 6

Серединний масив – відносно стійка глиба континентальної
кори, більш давньої, ніж кора рухомого, геосинклінального
пояса, внутрі якого розташована ця глиба.
Серединно-океанічний хребет – підводне підняття ложа
океану в зонах активного розсуву літосферних плит і
новоутворення океанічної кори
Середня порода - інтрузивна магматична порода, в якій вміст
SiO 2 в межах 55-56 %.
Серпентин – група мінералів підкласу слоїстих силікатів, що
поєднує різні структурні модифікації і політипи складу Mg 3[
Si 2O 5](OH).
Сидерит – мінерал, карбонат заліза, FeCO 3.
Сила землетрусу – величина, яка використовується для
вимірів збитків при землетрусах.
Силікати природні – клас мінералів, солей кремнієвої, ізо –
та гетерополікремнієвої кислот.
Сильвін – мінерал класу хлоридів, КСl.
Сильвініт – осадова гірська порода, що відноситься до групи
соляних порід і представляє собою щільний агрегат кристалів
сильвіну, галіту, карналіту та інших геологічних і сульфатних
мінералів.
Симетрія – властивість фізичних тіл повторювати свої
аналогічні частини.
Сингонія кристалів – сукупність кристалів, елементарні
комірки яких характеризуються однаковою симетрією і
кристалографічною системою осей координат.
Синекліза – крупна западина в межах континентальної
платформи, переважно овальної або заокругленої форми.
Синкліналь – вид складчастих вигинів шарів земної кори,
характерний вигнутою формою, нахилом шарів до осі і
заляганням більш молодих шарів в осьовій частині, а більш
давніх на крилах.
Синклінорій – крупна регіональна структура синклінальної
будови, що ускладнюється меншими складками.
Сієніт – інтрузивна повнокристалічна порода, безкварцева, з
високим вмістом лужних польових шпатів (60-90 %) і
темноколірних мінералів (10-20 %).
Сіл – пластоподібне тіло інтрузивних гірських порід, яке
залягає узгоджено із напластуванням вміщуючих осадових
або метаморфічних порід.
Скарни – високотемпературна контактово-метасоматична
гірська порода, яка складається із специфічних вапнякових
або магнезіально-залізистих силікатів.