Page 54 - 58

епідерміс однодольної (а) і дводольної (г) рослин; 1 – клітини епідермісу; 2 –
продих; б – продих у збільшеному вигляді; в – поперечний переріз шкірки листка
гвоздики (І), стебла кактуса (ІІ) і стебла клейнії (ІІІ); 3 – кутикула; 4 – шар
крутинізованої оболонки; 5 – целюлозний шар оболонки; д – поперечний переріз
чарез сочевичку; 6 – епідерміс; 7 – корок; 8 – виповнююча тканина

Рисунок 2.3 — Покривна тканина

Механічна тканина (рис. 2.4) складається із мертвих клітин з
потовщеними оболонками. Більшість клітин мають форму довгих
волокон. Проте є і такі, у яких довжина приблизно дорівнює ширині.
Оболонки у них товстіші, ніж у волоконних. Це кам'янисті клітини,

що надають міцності кісточкам вишень, абрикос, шкаралупі горіхів
тощо.
У рослин часто зустрічаються комплекси провідних клітин і

волокон механічної тканини. Такі комплекси називають
судинноволокнистими, або провідними, пучками. Вони йдуть вздовж
кореня, стебла, черешків листків, утворюють сітку жилок листка.

Основними частинами пучка більшості квіткових рослин є два
компоненти – деревина (ксилема) і луб (флоема). Деревина

52