Page 49 - 58

розвивалася. В Індії, Єгипті, Середній Азії в цю епоху було
нагромаджено багато нових даних, зокрема, щодо лікарських рослин.
В 16-18 ст. було створено класичні праці в галузі систематики
(К.Ліней), цитології (Р.Гук), фізіології та ембріології рослин. Ботаніка

остаточно сформувалась як наука у 17-18 ст. Найбільш широкого і
бурхливого розвитку ботаніка набула в 19-20 ст. Успіхи ботаніки,
зокрема систематики рослин, були зумовлені створенням Ч.Дарвіном

еволюційної теорії. У Росії ботаніка як наука почала розвиватись у
18 ст. Російські ботаніки – С.П.Крашенінников, М.С.Турчанінов,
К.А.Тімірязєв та багато інших зробили вагомий внесок у розвиток
вітчизняної ботаніки. На Україні в різних галузях ботаніки

працювали М.О.Максимович, В.Г.Бессер, А.Л.Анджейовський,
А.М.Бекетов, В.І.Палладін, М.І.Вавилов, С.Г.Навашин,
М.Г.Холодний, Є.П.Вотчал та ін. Для сучасної ботаніки характерний

прискорений розвиток усіх її розділів. Результати ботанічних
досліджень використовують у розв'язуванні багатьох теоретичних
питань біології (походження життя, еволюція органічного світу

тощо). На досягненнях ботаніки значною мірою базуються також
успіхи в галузях практичної діяльності людини (зокрема, в
сільському і лісовому господарстві, медицині, геології, хімії,

грунтознавстві, біоніці, зеленому будівництві). Дані ботанічної науки
для розв'язання багатьох питань технічного прогресу тією чи іншою
мірою використовують деревообробна, мікробіологічна, целюлозно-
паперова, харчова, текстильна, будівельна, фармацевтична, а також

вугільна й хімічна промисловість.
Ботанічна географія, географія рослинного покриву – наука, що
вивчає рослинність як компонент географічного ландшафту. Разом з

географією рослин ботанічна географія входить до складу
фітогеографії, тісно пов'язана з геоботанікою. Основним завданням
ботанічної географії є вивчення типів рослинності, їхнього
поширення, фітогеографічне районування Землі. Ботанічна географія

виявляє зв'язки між рослинним покривом і географічними факторами
– кліматом, рельєфом, грунтами, а також діяльністю людини. Перші
праці з ботанічної географії з'явились у 18 ст. Серед них провідне

місце займають праці експедицій Петербурзької АН, що належать
Й.Г.Гмеліну, С.П.Краше-нинникову, П.С.Палласу. Найважливіші
положення ботанічної географії сформулював німецький ботанік і

географ А.Гумбольдт на початку 19 ст. Термін "ботанічна географія"
запровадив датський учений Ф.Скоу (1822). Вагомий внесок у

47