Page 36 - 58
P. 36

дуже  глибокі  корені  (наприклад,  верблюжа  колючка  –  до  16 м).
            Випаровуванню  перешкоджають  і  такі  пристосування,  як  щільна
            кутикула,  восковий  наліт,  вирости  шкіри  –  волоски  на  поверхні
            листків.

                  Особливу  групу  ксерофітів  складають  сукуленти,  які  запасають
            воду  в  дощову  пору  і  потім  повільно  її  витрачають  під  час  засухи.
            Вони мають м'ясисте стебло і листки (очиток, кактуси, агави і ін.).

                  Нарешті,  рослини  –  ефемери  мають  короткий  вегетаційний
            період  (зірочки,  тюльпани,  мак,  шафран)  і  весною  до  настання
            посушливого  періоду  встигають  відквітнути,  утворити  насіння,
            запасти поживні речовини в цибулинах, кореневищах, бульбах.

                  Більшість  тварин  –  мешканців  пустель  –  може  жити  без  води,
            отримуючи  її  з  їжею  або  на  безводний  період  відкладаючи  багато
            жиру, при окисленні якого в організмі утворюються молекули води;

            деякі  впадають  у  літню  сплячку  (гризуни,  черепахи).  Багато
            мешканців  пустель  рятуються  від спеки і втрати вологи,  ховаючись
            на  день  в  норах.  Великі  ссавці  пустель  (сайчак,  кулан)  можуть

            здійснювати міграції на далекі відстані в пошуках води.
                  Світло  –  один  з  найважливіших  факторів,  з  яким  пов'язане  все
            життя  на  Землі.  В  спектрі  світла  виділяють  три  біологічно

            нерівнозначні зони: ультрафіолетову, видиму та інфрачервону.
                  Ультрафіолетові  промені  згубні  для  всього  живого.  Життя  на
            поверхні  Землі  можливе  завдяки  озоновому  екрану,  який  не
            пропускає  основну  масу  цих  променів.  Невеликі  їх  кількості,  що

            досягають  поверхні  землі,  необхідні  для  життя,  з  ними,  зокрема,
            пов'язаний синтез кальциферолів в організмі людини і тварини.
                  Видимі  промені  особливо  необхідні  для  життя.  Вони

            використовуються  зеленими  рослинами  для  фотосинтезу.  Більшість
            тварин  добре  розрізняють  ці  промені,  без  них  неможливе
            орієнтування  в  просторі  за  допомогою  зору.  Розвиток  кольорового
            зору  спричинив  у  процесі  природного  добору  формування  різного

            забарвлення у тварин, що часто має захисне значення, і забарвлення у
            квіток, що приваблюють до себе комах-запилювачів.
                  Інфрачервоні  промені  найбільш  багаті  тепловою  енергією.

            Поглинаючись  тканинами  тварин  і  рослин,  вони  викликають  їх
            нагрівання. З ними пов'язана інтенсивність фізіологічних процесів у
            рослин і пойкілотермних тварин.

                  Характер  освітлення  має  добову  і  сезонну  періодичність.  У
            зв'язку  з  цим,  у  різних  видів  тварин  виникла  пристосованість  до


                                                           36
   31   32   33   34   35   36   37   38   39   40   41