Page 39 - 58
P. 39

речовини (автотрофних організмів) – продуцентів; споживачів живої
            органічної речовини – консументів і, нарешті, руйнівників органічних
            решток – переважно мікроорганізмів, які доводять розпад органічних
            речовин  до  мінеральних  сполук  –  редуцентів.  Всі  вони  пов'язані

            ланцюгами живлення.
                  Ланцюги живлення – це ряд видів організмів, зв'язаних один з
            одним  харчовими  зв'язками,  що  складають  певну  послідовність  у

            передаванні речовини і енергії.
                  Джерело енергії, за рахунок якої існують всі організми, – Сонце.
            Перша ланка будь-якого ланцюга живлення – перетворення в процесі
            фотосинтезу  світлової  енергії  на  хімічну  і  утворення  органічних

            сполук. Ланцюги живлення поділяють на два типи. Один тип ланцюгів
            живлення починається з рослин і йде до рослиноїдних тварин і далі до
            хижаків.  Це  так  званий  ланцюг  виїдання  (пасовищний).  Другий  тип

            починається від рослинних і тваринних залишків, екскрементів тварин
            і  йде  до  дрібних  тварин  і  мікроорганізмів,  які  ними  харчуються.  В
            результаті  діяльності  мікроорганізмів  утворюється  напіврозщеплена

            маса  –  детрит.  Такий  ланцюг  живлення  називають  ланцюгом
            розщеплення (детритним).
                  Кожний  ланцюг  живлення  включає,  як  правило,  не  більше  4-5

            ланок, оскільки через втрату енергії загальна маса кожної наступної
            ланки  приблизно  в  10  разів  менша  попередньої.  Цю  закономірність
            називають  правилом  екологічної  піраміди. Можна розрізняти кілька
            категорій "екологічних пірамід". Піраміда чисел відображає кількість

            особин  у  кожному  рівні  ланцюга живлення  (в кожному  наступному
            кількість  особин  зменшується);  піраміда  біомаси  –  кількість
            органічної речовини  (біомаса);  піраміда  енергії –  кількість  енергії  в

            їжі. Усі вони, хоч і відрізняються за абсолютним значенням, мають
            однакову  спрямованість,  що  відображає  чисельність  окремих
            організмів  в  угрупуваннях,  і  разом  з  нею  виявляють  характерні
            особливості біоценозів.

                  Зміна  біогеоценозів.  Для  кожного  біогеоценозу  характерна
            послідовна  зміна  одних  угруповань  організмів  іншими  –  сукцесія,
            внаслідок  чого  формуються  нові  біоценози,  що  найбільш

            відповідають  умовам  даного  середовища.  Наприклад,  на  глибині
            непроточної  водойми  через  відсутність  кисню  частина  органічних
            речовин  залишається  недоокисленою  і  не  використовується  в

            подальшому  кругообігу  речовини.  Нагромаджується  мул,  водойма
            мліє, чому  сприяє  також  відкладання  глини  і  піску,  які  надходять  з


                                                           39
   34   35   36   37   38   39   40   41   42   43   44