Page 31 - 58
P. 31

стебло, листок і корінь. Першими листостебловими рослинами були
            мохи. Спорідненість їх з водоростями і псилофітами проявляється в
            тому,  що  їх  протонема  подібна  до  зелених  водоростей,  замість
            коренів - ризоїди, запліднення відбувається у водному середовищі. У

            девонський  період  від  псилофітів  виникли  вищі  спорові:  плауни,
            хвощі,  папороті.  У  них  з'явились  добре  сформовані  корені,  але  для
            розмноження  їм  необхідна  вода,  в  якій  переміщуються  статеві

            клітини.
                  Клімат  наступного,  кам'яновугільного  періоду  був  теплим,
            вологим,  атмосфера  містила  велику  кількість  вуглекислого  газу.  Це
            сприяло буйному розвитку папоротеподібних, це був період їхнього

            розквіту.  У  рослинному  світі  відбувся  ще  один  ароморфоз  –  поява
            насінних  папоротей.  Насінним  рослинам  для  запліднення  вода  не
            потрібна, що забезпечило їм завоювання суші.

                  Клімат  кам'яновугільного  періоду  сприяв  також  розквіту
            земноводних  (стегоцефалів).  На  суші  ворогів  у  них  ще  не  було,  а
            численні черви і членистоногі, особливо павукоподібні і комахи, які

            жили в цей час, були кормом для земноводних.
                  Походження            плазунів        пов'язане        з     ароморфозами,             які
            забезпечували  розмноження  на  суші:  внутрішнє  запліднення,  запас

            поживних  речовин  в  яйці,  вкритому  щільною  оболонкою,  яка
            захищала його від висихання. При розвитку яйця всередині оболонки
            нагромаджується  рідина,  в  якій,  як  в  акваріумі,  відбувається
            формування  зародка.  Це  дозволило  плазунам  завоювати  всі

            середовища  існування:  сушу,  повітря  і  повторно  поселитися  у  воді.
            Прогресу плазунів сприяв розвиток рогового покриву, який захищав
            від висихання, досконаліший розвиток легень, кровоносної системи,

            кінцівок,  головного  мозку.  Все  це  дає  підстави  признати  плазунів
            першими справжніми наземними хребетними.

                                Розвиток життя в мезозойську еру

                  Початок  мезозойської  ери  –  тріасовий  і  юрський  періоди  –  був

            часом розквіту і панування плазунів. Деякі з них досягали гігантських
            розмірів  з  масою  тіла до  20 т.  Були  серед  них як рослиноїдні,  так і
            м'ясоїдні. Але ще в пермський період з’явились звірозубі плазуни –

            предки ссавців. Тоді ж виникли справжні костисті риби і псевдозухії
            –  плазуни,  які  пересувалися  лише  на  задніх  кінцівках.  Їх
            (псевдозухій) вважають предками птахів. Першоптах – археоптерикс
            – з'явився в юрський період і існував ще і в крейдовому періоді.



                                                           31
   26   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36