Page 30 - 58
P. 30

ознак,  які  проявляються  в  характері  розвитку,  характері  утворення
            скелета,  будові  шкіри  і  відрізняються  за  цими  ознаками  від  інших
            типів  тварин.  У  протерозої  з'явились  і  найдавніші  хордові  –
            безчерепні. Їхній представник у сучасній фауні – ланцетник.

                  На суші у вологих місцях могли мешкати бактерії, синьо-зелені
            водорості,  тварини  типу  найпростіших.  Вони  були  першими
            грунтоутворювачами.

                               Розвиток життя в палеозойську еру


                  На  початку  ери  в  кембрійський  період  життя  продовжувало
            існувати  у  воді.  Значного  поширення  набули  великих  розмірів
            багатоклітинні бурі і зелені водорості. В силурійському, а можливо,

            ще  в  ордовикському  або  в  кембрійському  періоді  в  якихось
            популяціях  зелених  водоростей,  які  мешкали  у  водоймах,  що
            тимчасово  пересихали,  в  результаті  ароморфозу  сформувались

            тканини,  які  вперше  виникли  у  наземних  рослин-псилофітів.
            Псилофіти  –  збірна  назва.  Вони  мали  невеликі  розміри,  не  більше
            півметра, із стеблеподібною наземною частиною і кореневищем, від
            якого  відходили  ризоїди.  Деякі  з  них  ще  дуже  були  схожими  на

            водорості,  інші  ж  вже  мали  ознаки,  які  зближували  їх  з
            мохоподібними і папоротеподібними рослинами. Існування рослин на
            суші  вже  було  можливим,  оскільки  невеликий  шар  грунту  був

            сформований  діяльністю  бактерій,  синьо-зелених  водоростей,
            найпростіших.  На  цей  час  з'явились  і  гриби,  які  своєю
            життєдіяльністю сприяли грунтоутворенню.
                  У  морях  кембрійського,  ордовикського,  силурійського  періодів

            жили  найпростіші,  губки,  кишковопорожнинні,  членистоногі,
            молюски,  голкошкірі,  нижчі  хордові.  У  силурійський  період
            з'являються найпримітивніші хребетні – круглороті. У них ще немає

            щелеп, але завдяки ароморфозу з'являються череп і хребці.
                  Із сучасної фауни найближчими до цих найдавніших риб є акули і
            скати.  З'явились  і  кистепері  риби.  Нечисленні  представники  їх

            виявлені  в  наш  час  в  Індійському  океані,  біля  берегів  Африки.
            Кистепері  риби,    які  населяли  прісні  водойми  в  девонський  період,
            здійснили важливий крок в еволюції тварин – вихід на сушу.

                  У  девонський  період  у  рослин  відбувся  важливий  ароморфоз:
            розвивається  спеціальний  апарат  для  всмоктування  мінеральних
            розчинів  (корінь),  як  основний  орган  асиміляції  вуглекислого  газу
            формується  листок.  Таким  чином,  відбулось  диференціювання  на



                                                           30
   25   26   27   28   29   30   31   32   33   34   35