Page 159 - 58

представниками яких є польовий та садовий слизні (рис. 3.24).
Характерна ознака цих молюсків – відсутність зовнішньої черепашки.

Вона у них рудиментарна, у вигляді невеликої вапнякової пластинки
овальної форми: зовні обростає мантією. Дихають голі слизні

атмосферним повітрям за допомогою легені (дихальна порожнина під
мантією). У шкірі є численні слизові залози, секрет яких має захисне

значення. При зниженій вологості і високій температурі ці тварини

гинуть.

1 – редукована черепашка обросла мантією; 2 – дихальний отвір

Рисунок 3.24 – Садовий слизень
Клас головоногі молюски – cephalopoda

Відомо близько 600 сучасних видів. Вони живуть лише у водах з

високою солоністю (не менше ніж 33%о), тому у Чорному та

Азовському морях їх немає.

Розміри – від 15 см до 18 м. Тіло їхнє білатерально-симетричне,

розділене на тулуб і голову. Передня частина ноги видозмінилась в

щупальця ("руки"), які оточують рот (рис. 3.25). Кількість щупалець

неоднакова: у восьминогів, або спрутів, їх 8. у кальмарів, каракатиць

– 10, а в наутилуса – близько 40. Задня частина ноги утворює лійку,

що з'єднує порожнину мантії із навколишнім середовищем. Молюск

через лійку сильним струменем виштовхує воду із мантійної

оболонки, що спричинює рух тіла у протилежний бік

151