Page 89 - 56

Породи пірокластичної фації, вулканічні конгломерати,
брекчії, агломерати, туфи і попіл відрізняються дуже великою
дисперсією магнітної сприйнятливості, обумовленої різним
вмістом феромагнетиків і зміною процентного
співвідношення останніх.
Типові ультраосновні ефузивні породи - пікрити
зустрічаються в ранніх формаціях (дуже рідко). Вони мають
низькі значення  і J n. Що ширше ультраосновні ефузивні
породи представлені в платформних формаціях лужного
складу - меймечитів і кімберлітів. Меймечити мають високу
магнітну сприйнятливість і високу залишкову намагніченість
-5
-3
(тисячі 10 од.СІ і 10 А/м). Для кімберлітів характерні значні
розбіжності  і J n, як наслідок різної інтенсивності
автометаморфізму, у результаті якого вони утворюються.
Первинні породи - пікрити і піропи мають високі значення  і
J n, але зустрічаються тільки у виді одиночних дрібних зерен.
Кімберліти навіть в одній трубці вибуху мають магнітну
сприйнятливість, що змінюється від одиниць до 600010 -5
од.СІ, і залишкову намагніченість, що варіює від нуля до
-3
5000-1000010 А/м. У різних районах переважають різновиди
порід із більш-менш високими магнітними параметрами.
Типово для кімберлітових трубок кільцеве розташування
порід із різною намагніченістю, що відбивається на кільцевій
будові магнітних аномалій.
Породи основного і середнього складу - базальти й
андезити сучасних геосінклінальних систем і молодих
вулканогенних поясів переважно магнітні. Для них
характерно більш високе значення J n, стосовно 
спостерігається прямий і обернений напрямок вектора J n;
розмір J, як правило, позитивний.
Породи кислого складу - ліпарити, кварцові порфіри,
дацити широко поширені у формаціях кінця середньої,
початку пізньої стадій. Серед андезит-ліпаритової і дацит-
ліпаритової формацій виділяються феро-парамагнітні і
феромагнитні субформаціі відповідно зі слабкою або високою
магнітною сприйнятливістю і намагніченістю. Для формацій
пізньої стадії, а також для періоду тектонічної активізації

87