Page 70 - 56

Продовження таблиці 3.1

Параметр, Визначення Одиниці виміру
індекс СІ СГС
Температу- Температура, вище якої
ра Кюрі феромагнітний стан ре-
(точка Кю- човин переходить в па- К 0 С
ромагнітний (зокрема
рі) T c
J r0)
Параметр Відношення залишкової
(фактор) Q намагніченості до - -
індуцірованої

Основна крива намагнічування феромагнітних речовин
дозволяє обчислити магнітну сприйнятливість   / J H або
диференціальну магнітну сприйнятливість  диф  dJ / dH як
функцію поля H, що намагнічує. Обидві функції мають
максимуми, що розташовуються в області найбільшої
інтенсивності процесів намагнічування й у загальному
випадку не збігаються. Кожна з цих двох функцій
характеризується двома значеннями: початковою магнітною
сприйнятливістю  о або  о диф при Н0 і відповідно
максимальною сприйнятливістю. При масових визначеннях
магнітної сприйнятливості гірських порід за допомогою
магнітометричного або індукційного методів у багатьох
випадках можна в першому наближенні вважати  о.
Феромагнітні матеріали, намагнічування яких пов'язано
з процесами оборотного зсуву меж, мають високу магнітну
сприйнятливість. Вони мають малі втрати на
перемагнічування і називаються магнітом’якими.
При намагнічуванні феромагнетиків відбувається
пружна деформація кристалічної решітки, зумовлена
зміною магнітної взаємодії між атомами. Зміна форми й
об’єму феромагнетика при його намагнічуванні
називається магнітострикцією. У випадку позитивної
магнітострикції, тобто при збільшенні розмірів кристала
68