Page 63 - 56

(спіновий рух), вони також рухаються по орбіті навколо
позитивно заряджених ядер (орбітальний рух). Обидва види
руху еквівалентні коловому струму, що створює магнітний
момент. Зовнішнє магнітне поле взаємодіє з магнітними
полями атомів, у результаті чого виникає додатковий момент,
який або співпадає із напрямком зовнішнього поля, або
протилежний йому (діамагнетики). Сприйнятливість
діамагнітних речовин негативна, тобто наведені магнітним
полем магнітні моменти послабляють його. Сприйнятливість
парамагнітних речовин позитивна, і магнітні моменти
посилюють зовнішнє поле. Серед парамагнітних речовин
виділяється особлива група речовин, названих
феромагнітними. Внаслідок особливості будови внутрішніх
електронних орбіт у речовин цієї групи взаємодія між
атомами настільки велика, що магнітні моменти всіх атомів
навіть при відсутності зовнішнього магнітного поля
розташовуються паралельно один одному, тому що сили, що
обумовлюють взаємодію атомів (обмінні сили) при
температурах нижче критичної, сильніші теплового руху, що
його дезорієнтують.
Магнітні моменти групи атомів, орієнтуючись
паралельно, утворюють елементарні об’єми (домени),
характерною рисою яких є їх самодовільна (спонтанна)
намагніченість, що не залежить від величини зовнішнього
магнітного поля. Кожний домен характеризується магнітним
моментом
M s= VJ s , (3.4)
де: V – об’єм домену; J - спонтанна намагніченість.
Під дією зовнішнього магнітного поля межі між
доменами зміщуються. При високих значеннях напруженості

o
поля відбувається поворот J усередині доменів на 90 . У ще
s
більш високих полях магнітний стан феромагнетиків
змінюється шляхом поступового обертання J s у напрямку
прикладеного поля. При насиченні магнітні моменти
розташовуються паралельно зовнішньому полю. Зміна
намагніченості при підвищенні напруженості зовнішнього
поля графічно зображується кривою намагнічування (рис.3.1).

61