Page 180 - 56

Методи нестаціонарного теплового потоку при
короткочасності проведення досліду забезпечують визначення
а, λ, с.
Серед калориметричних методів визначення

теплоємності твердих тіл найбільш прийнятний

для визначення питомої теплоємності гірських

порід метод змішання

с=(m 1c 1 + Н к) (Тп-Т 0)/т (Т'-Тп), (6. 10)
де: m — маса досліджуваного зразка; m 1 — маса
калориметричної рідини; Т — температура нагрівання зразка
поза калориметром; Т 0 — початкова температура
калориметричної рідини; Т п = Т'+  — кінцева температура
калориметричної системи;  — виправлення на теплообмін; с 1-
питома теплоємність калориметричної рідини; H к — теплове
значення калориметричної системи (теплоємність
калориметричної системи без обліку теплоємності
калориметричної рідини).

6.2 Теплофізичні параметри елементів, мінералів, і
гірських порід.
Тепловий режим земної кори залежить головним чином
від теплопровідності мінеральної речовини. Інші теплофізичні
властивості (його температуропровідність, теплоємність,
теплове розширення) відіграють меншу роль у формуванні
теплового режиму і використовуються в геології і геофізиці
значно рідше.

Теплофізичні параметри елементів і мінералів. Для
самородних елементів (таблиця 6.2) характерні високі
значення теплопровідності (за винятком сірки), у той час як
питома теплоємність самородних металів є мінімальною
стосовно гірських порід. Висока теплопровідність самородних
елементів зв'язана з тим, що теплова енергія в них передається
через тверду фазу безпосереднім зіткненням молекул, атомів і
175