Page 184 - 56

–7
Порода  ср , а ср 10 , с,
2
Вт/(мК) м /с Дж/(кгК)
Конгломерат, гравеліт 1,92 7,89 796
Пісковик 1,81 9,58 925
Алевроліт 1,65 10,4 894
Аргіліт, глинистий сланець 1,32 7,84 846
Глина 1,60 5,88 1361
Доломіт 3,24 12,44 1088
Вапняк 2,37 10,27 897
Мергель 1,96 7,13 1908,8
Крейда 1,58 4,77 1935
Кам'яна соль 3,64 15,60 2557
Торф 0,07 16,19 1758
Вугілля 0,45 2,19 1160
Мул, глина, пісок 0,84 4,77 1604

Серед осадових відкладень основних геологічних
структур континентів за значенням теплофізичних
характеристик можна виділити три групи порід:
1) теригенно-глинисті відкладення з різко мінливою
теплопровідністю, що варіює в залежності від ступеня
літифікації осадків;
2) щільні (кристалічні) карбонатні, соленосні і
кварцитові породи з постійно підвищеною теплопровідністю;
3) каустобіоліти (торф, буре і кам'яне вугілля, вуглеводні
пальні сланці) з надзвичайно низькою теплопровідністю і
високою теплоємністю.
У силу великої поширеності теригенно-глинистих
відкладень їхні теплофізичні властивості мають вирішальне
значення у формуванні теплового режиму земної кори.
Провідна роль цих відкладень у зміні теплового режиму
зв'язана ще і з тим, що в процесі літифікації і метаморфізму
відбувається різка зміна їхніх теплофізичних характеристик,
що приводить до значного порушення термального стану
геологічних структур.
У ряді конгломерати — гравеліти — піщаники —
алевроліти — аргіліти відзначається чітка залежність

179