Page 68 - МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Із товариством співпрацювали і визначні вчені України, особливо
професор Київського університету, голова відділу землеробства Київського
сільськогосподарського товариства Богданов – прекрасний бібліограф. З його
допомогою був створений “Ілюстрований сільськ-господарський словник” та
“Енциклопедія сільського господарства”. Тут публікувались оригінальні
статті присвячені видатним вченим у галузі сільського господарства. Після
статей бібліограф подав короткі бібліографічні списки літератури. Отже,
Богданов вперше в Україні запровадив в енциклопедичних виданнях сільсько-
господарського профілю бібліографічні матеріали. Покажчик розрахований для
практичної діяльності. Тут у 9-ти розділах подається бібліографічна інформація
про майже 500 навз вітчизняних та іноземних книг, що характеризували стан
сільського господарства на кінець ХІХ ст.
Богданов був редактором журналу “Земледелие”, завданням якого було
надавати допомогу сільським господарям південно-західного краю. Його читачі
мали можливість ознайомитись з найважливішими новинками світу. Тут
друкувались оригінальні праці, статті та переклади з усіх галузей сільського
господарства.
Отже, бібліографічна діяльність сільськогосподарських товариств, їх
комісій і окремих визначних вчених в Україні в ХІХ – поч.ХХ ст. набула
значного розвитку, але постійно відчувалася відсутність державних структур,
які б систематично займалися плануванням сільськогосподарської літератури.
У 1914 р. в Санки-Петербурзі відбулась нарада з питань сільського
господарства. Тут виступив з України Прилєжаєв, який запропонував створити
при товариствах сільського господарства або редакціях сільськогосподарських
журналів нового типу, які б займалися бібліографуванням сільсько-
господарської літератури. Але через І-шу світову війну це не здійснилось і

бібліографування потім занепало.
Сільськогосподарське книговидання та його бібліографування
розвивалось в Галичині та Наддніпрянщині відособлено. Центрами сільського
господарства другої пол.ХІХ – поч. ХХ ст.. було Галицьке господарське
товариство, рільнича школа в Дублянах, Академія ветеринарної
медицини, товариство гуртків рільничих.
Частково виданням та пропагандою сільсько-господарської літератури
займалось Наукове товариство ім. Т.Г. Шевченка та товариство “Просвіта”
(1878-1939). Саме з її діяльністю пов’язана поява перших бібліографічних
матеріалів сільськогосподарської тематики. З 50-х років єдиним центром
сільськогосподарських досліджень в Галичині було Галицьке сільсько-
господарське товариство (1845р.), яке активно працювало до 1939р. Воно
об’єднувало великих польських землевласників краю, які влаштовували
виставки, з’їзди, організовували фахове навчання, польові досліди, захищали в
Галицькому сеймі право польського землевласника. Їх діяльність знаходила
відображення у 32-х томному журналі, де публікувався матеріал про напрями
сільськогосподарських досліджень та галузева бібліографічна інформація. З 5
по 19 томи публікувався каталог бібліотеки товариства (970 назв книг).
Матеріал у каталозі систематизувався за дев’ятьма галузями сільського