Page 63 - МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

на сторінках якого друкувалися реферати статей з іноземних періодичних
видань.
Реферуванням статей в журналах займалися видатні українські вчені: з
геології – П.А.Тутковський, з техніки – акад.К.К.Симінський, з гідрогеології –
Є.В.Опоков.
Поступово зростала кількість технічної літератури. Якщо у 1920 р. на
Україні було 20 назв технічної літератури, то у 1930 р. вже 861 назва, у 1940 р.-
1061 назва. Зростала мережа технічних бібліотек і різних науково-технічних
товариств, які створювали бібліографічні посібники. Головним призначенням
поточних покажчиків було інформувати фахівців про нову вітчизняну та
іноземну літературу з важливих питань індустрії, розвитку вугільної
промисловості, металургії та ін. Інформаціями про закордонну наукову
літературу займалося прес-бюро при Укркнигоцентрі в Харкові, яке випускало
реферативні бюлетені та інші поточні видання.
Поточні покажчики і анотовані огляди літератури видавалися у
Дніпропетровську обласним бюро науково-технічного товариства металургів і
хіміко-технологічним інститутом. Покажчик присвячувався питанням
технології твердого палива, коксу та ін.
Фундаментальних ретроспективних покажчиків було небагато. Серед них
виділяється великий покажчик І.О.Фомичова “Горная литература”(1932),
куди включено основні статті з періодичних видань, а також книги і брошури,
опубліковані в 1900-1929 роках російською мовою (біля 7,5 тис.назв). У
Дніпропетровську 1940р. був виданий анотований огляд літератури за 1922-
1939 роки О.І.Поплюйка “Автоматная сталь” та інші покажчики.
Досить широко практикувались в деяких технічних галузевих журналах
(“Уголь”, “Сталь”, “Уголь і железо”) інформаційні матеріали, огляди нової

літератури.
Отже, технічна бібліографія у 1920-1940 рр. розвивалась, але відставала
від темпів технічного прогресу в країні і був відсутній орган, який би
пропонував здійснення, організацію і випуск бібліографічних посібників з
техніки і виробництва.

1941-1945 роки
Ці роки ввійшли в історію як роки Великої Вітчизняної війни, яка
затримала належний розвиток бібліографічної справи на Україні. Внаслідок
пограбування і знищення за роки війни припинили існування на Україні понад
30 тис. бібліотек. Великої шкоди було заподіяно Книжковій палаті УРСР.
В Україні бібліографічні покажчики друкувались на сторінках книг і
журналів до початку війни. Це були прикнижкові списки і покажчики з питань
машинобудування, металургії, гірничої справи та ін., які друкувались в
наукових працях та збірниках наукових праць. У роки війни формувалась
система бібліографічних покажчиків з питань техніки. Головним ядром
системи були науково-допоміжні покажчики, але розповсюдження і
використання їх було децентралізованим. У цей час був створений
координаційний республіканський центр.