Page 62 - 5232

Транспортування теплоти здійснюється за допомогою теплопроводу,
конструкція якого показана на рисунку 3.17, де 1 – стальна або пластикова
труба, 2 – шар теплоізоляції, 3 – кожух, 4 - теплоносій. Сучасні теплопроводи
виготовляються в заводських умовах.

Рисунок 3.17 – Поперечний переріз теплопроводу

При транспортуванні теплоти є втрати в навколишнє середовище,
значення яких залежить від різниці температури теплоносія й навколишнього
середовища, а також від якості теплової ізоляції теплопроводу.
Основною характеристикою теплоізоляційних матеріалів є коефіцієнт
теплопровідності, що залежить від властивостей матеріалу і його вологості. Із
зростанням вологості теплоізоляції її коефіцієнт теплопровідності
збільшується.
Втрати тепла при транспортуванні теплоносіїв пов'язані з їх
охолодженням. При використанні як теплоносія пари може виникати її
конденсація, що також може спричинити додаткові втрати енергії при
транспортуванні пари.
Для видалення конденсату з паропроводів встановлюються спеціальні
зливні пристрої. У загальному випадку втрати теплоти в навколишнє
середовище розрахуються за рівнянням теплового балансу

Q  G  C  t  t  r  G , (3.25)
P 1 2 k

де G – масова витрата однофазного енергоносія (пари або рідини);
C – теплоємність;
P
t 1 , t – температура теплоносія на вході і на виході ділянки тепломережі;
2
r – теплота конденсації;
G – витрата сконденсованого теплоносія.
k
Ще однією складовою втрат енергії при транспортуванні є втрати напору
через тертя об стінки труб. При транспортуванні теплоти може губитися до
50 % теплової енергії.

62