Page 129 - 52
P. 129

розташовані в басейнах, де розповсюджені галогенні

                            формації  і  де  мінералізація  підземних  вод  в  між

                            сольових  і  під  сольових  відкладах  досягає  200-300  і

                            більше грам на літр.


                                  7.2.3  Передкарпатський прогин

                                  Аналiз     дiаграм     стандартного      електрокаротажу
                            свердловин  Передкарпаття  свiдчить,  що в межах газоносних
                            родовищ  спостерiгається  підвищений  опір  продуктивної
                            товщі в порівнянні з оточуючими її не газоносними породами
                            подібного  літологічного  складу.  У  зв’язку  з  тим  для  оцiнки
                            можливостей  електромагнiтних  методiв  для  дослiдження
                            нафтогазових  структур  поряд  з  математичним  i  фiзичним
                            моделюванням проводились польовi спостереження методом
                            ЗС в комплексi з методами постiйного струму.
                                  Об'єктом     для    постановки     дослідних     польових
                            спостережень  вибране  добре  вивчене  в  геологічному
                            відношенні  Рудківське  газове  родовище.  Спостереження
                            велись  в  основному  вздовж  профілю  1,  що  перетинає
                            родовище в субмеридіальному напрямі (рис.7.8). Продуктивні
                            газові  горизонти  родовища,  що  приурочені  до  пісковиків
                            гельвету,  залягають  на  глибині  від  850  до  1200м,  розбиті
                            системою  порушень  на  окремі  блоки  і  характеризуються
                            підвищеним  в  порівнянні  з  вміщуючими  породами  опором.
                            Зверху  родовище  перекрите  порівняно  монотонною  піщано-
                            глинистою товщею, в нижній частині якої залягає тонкий (30-
                            50м), але високоомниой гіпсо-ангідритовий горизонт.
                                  Спостереження  методом  ЗСБ  над  родовищем  для
                            дослідження     верхньої     частини    розрізу    виконувались
                            установками  "петля  в  петлi"  з  розмiрами  живильних  i
                            приймальних  петель  250    250  i  25    25м  вiдповiдно.  Як
                            джерело  живлення  використовувалась  електророзвiдувальна
                            станцiя  ЕРС-67  з  тиристорною  комутацiєю  струму силою до
                            45-50А.  Приймачем  поля  служила  дещо  модернiзована
   124   125   126   127   128   129   130   131   132   133   134