Page 118 - 52

7.2 Нафтогазоносні структури

*)
7.2 .1Волго-Уральська провiнцiя

Наведемо приклад дослідних робіт методом ЗСБ в
межах нафтогазоносних структур у Волго-Уральській
нафтогазоносній провінції. Відома Кленовська локальна
структура типу антикліналі була виявлена сейсморозвідкою і
закріплена бурінням ряду свердловин. Геоелектричний розріз
цієї ділянки зображений на рис.7.1. і складається з провідних
горизонтів, що розділені досить потужними високоомними
відкладами. Глибина до кристалічного фундаменту складає
2800-3000м. Виміри становлення поля виконувались
суміщеною приймально-генераторною квадратною рамкою
розміром 1000х1000м. На рис. 7.2. зображені характерні криві
 , перша з яких отримана над Кленовською структурою, а
друга - за її межами.
На кривій, яка одержана над структурою, виділяються
дві асимптоти: S 1= 195Сим та S 2= 290Сим. Порівнянням із
свердловинами №35 і №5 (рис.7.1.), які розміщені в межах
структури, можна встановити, що перша асимптота
обумовлена повздовжньою провідністю верхніх трьох
провідних горизонтів (до глибини порядку 1500м), а друга
асимптота відповідає сумарній повздовжній провідності
всього розрізу. Різниця S 1-S 2 дає повздовжню провідність
нижніх горизонтів, які відповідають теригенним відкладам
девону і нижнього карбону.
Поза структурою на кривих виділяються три асимптоти:
S 1=215Сим, S 2=395Сим, S 3=560Сим. Порівняння з
свердловиною № 12 показує, що поява третьої асимптоти
пов’язана із збільшенням потужності та провідності
комплексу в нижній частині розрізу (теригенного девону).

*)
Приклади взяті з роботи /13/