Page 116 - 52

може задовольнити інтерпретатора при вирішенні
регіональних задач та при стратиграфічній прив’язці
горизонтів, але не дозволяє виявляти локальні структури.
Тому при інтерпретації ЗСБ можлива відмова від
визначення глибин і перехід на вимірювання та аналіз
тільки повздовжньої провідності потенційно
продуктивного комплексу. Над нафтогазовими
структурами спостерігається зменшення повздовжньої
провідності, яке є сумою прямого, структурного та
літологічного ефектів.
Прямий ефект пов’язаний з підвищенням опору
(зменшенням провідності) шару при заміщенні пластових вод
нафтою або газом, тобто мова йде про безпосередню оцінку
нафтогазоносності тих чи інших структур або, як кажуть, про
прямі пошуки нафти і газу. Так, для більшості пісковиків-
колекторів заміщення води вуглеводнями на 70% підвищує
опір у 8-10 і більше разів (електричний опір нафти до
14
10 Омм, газу - ще більше). Навіть невеликий вміст
вуглеводнів, який вважається непромисловим і звичайно не
виділяється при випробуванні за даними досліджень керну,
збільшує опір у 1,5-2,5 рази.
Структурний фактор враховує зміну повздовжньої
провідності порід у зв’язку із зміною потужності як
горизонтів, що перекривають продуктивний пласт (це
обов’язково при пошуках антиклінальних структур), так i
продуктивних горизонтів. Наприклад, для Поволжя, в
склепінних частинах давніх структур, які існували під час
утворення потенційно продуктивного комплексу, осади
відкладались з розмивом, що привело до зменшення їх
потужності. Тому повздовжня провідність такого комплексу
виявляється пониженою в склепінній частині.
Літологічний фактор пов’язаний з фаціальними змінами
порід, які оточують поклади, особливо зверху. Ці зміни
викликані метасоматичними процесами, які проходять під
впливом легко летючих компонентів, що губить поклад при
старінні, впливом температури, тектонічних процесів і тому
подібне. Вказані зміни приводять до збільшення опору, тобто
знову до зниження повздовжньої провідності. Припускаючи,
наприклад, збільшення опору на 20% і приймаючи зменшення