Page 117 - 5008
P. 117

Методика формування гарантійних запасів
                Другою  складовою  виробничих  запасів  є  гарантійний
           (страховий) запас, який також підлягає нормуванню.
                Причиною  таких  затримок  можуть  бути  і  запізнення
           відвантаження,  і  затримка  матеріальних  ресурсів  в  дорозі.
           Іншими словами, інтервал доставки не є строго постійним,
           як це допускалося при розрахунках поточного запасу, і може
           відхилятися від встановленого, а ці відхилення і викликають
           необхідність створення гарантійного запасу.
                Гарантійний запас не повинен бути дуже великим, але
           він повинен бути достатнім, щоб перекрити відхилення від
           встановленої  періодичності  доставки.  Звідси  і  необхідність
           ретельного його обґрунтування та розрахунку.
                У     практиці    організації    матеріально-технічного
           постачання є два способи визначення гарантійного запасу: за
           інтервалом відставання та за фактичними даними .
                1 Спосіб прямого рахунку
                Відповідно до сказаного величину гарантійного запасу
           можна записати у вигляді
                                     Z   q дс  t   t   t   t пд  .  (2.33)
                                                з
                                       г
                                                    в
                                                        т
                Тепер головне завдання полягає в тому, щоб правильно
           визначити всі складові елементи часу.
                На  практиці  згідно  з  чинними  нормативними
           документами  час  на  замовлення,  відвантаження  та
           підготовку приймається у розмірі одного дня (доби) кожний,
           тобто  t з=t в=t пд=1.  Час  транспортування  визначається
           розрахунком залежно від виду транспорту та виду відправки
           вантажів.  Всі  розрахунки  можна  проводити  або  по
           залізничному,  або  по  автомобільному  транспорту,  залежно
           від умов їх використання.
                При      використанні       залізничного      транспорту
           розрізняють  зазвичай  три  види  відправлень:  маршрутні,
           повагонні та дрібні. Маршрутні передбачають відправлення
           28-40  вагонів  одночасно  (поїзд),  повагонні  -  до  5  вагонів,
           дрібні - менше одного вагона (контейнер, скриня тощо).
                Залежно від виду відправлень нормується і швидкість
           доставки  (пересування)  вантажів:  при  маршрутних  –
           550 км/добу, при повагонних  – 330 км/добу,  при дрібних  –
           180 км/добу.



                                        117
   112   113   114   115   116   117   118   119   120   121   122